Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська підтримала рішення президента України Володимира Зеленського відмовитися від проведення переговорів із російською федерацією на території Білорусі. Вона зазначила, що
“Президент Зеленський має рацію, відхиливши пропозицію росії провести мирні переговори в Білорусі. Лукашенко не є нейтральним гравцем – він є співагресором у війні путіна. Це не рішення білорусів. Ми підтримуємо Україну та боремося за вільну, мирну та демократичну білорусь”
. Це рішення викликало широку реакцію у українському суспільстві та в міжнародних колах.
Раніше того ж дня президент України Володимир Зеленський підтвердив готовність до зустрічі з лідерами США та росії, а також зазначив, що російська федерація запропонувала білорусь як можливу локацію для переговорів. Однак він підкреслив, що Україна не може погодитися на таку ідею через участь білорусі у російському вторгненні 2022 року. Зеленський запропонував альтернативні нейтральні місця для переговорів, зокрема Туреччину, Швейцарію та Ватикан.
Переговори та міжнародний контекст
Значущою подією стала пропозиція росії провести у Стамбулі 15 травня прямі переговори без будь-яких попередніх умов, що було зроблено у відповідь на 30-денне безумовне припинення вогню, ініціативу США, України та європейських союзників. Водночас, російський лідер путін не підтвердив свою участь у цьому форматі. Пізніше, 14 травня, у Кремлі оголосили склад делегації для переговорів, де путіна вже не було.
Зрештою, переговори відбулися у форматі делегацій, однак значного прогресу досягти не вдалося. У результаті було погоджено обмін полоненими у співвідношенні тисяча на тисячу, завершений 25 травня, що стало одним із небагатьох позитивних результатів цього етапу дипломатії.
Залежно від розвитку ситуації, можливий подальший діалог між сторонами, однак дипломатичні зусилля наразі не призвели до фундаментального прориву у війні росії проти України.
