Влада Запоріжжя оголосила 6 травня днем жалоби внаслідок російського удару, що призвів до загибелі 12 осіб.
«Світла пам’ять тим, чиї життя обірвала ворожа атака… Щирі співчуття родинам і близьким загиблих», – написав голова Запорізької ОВА Іван Федоров, супроводжуючи свій пост кадрами, що демонструють руйнування цивільної інфраструктури, зокрема житлових будинків.
Окрім того, за останніми даними, 20 людей отримали поранення внаслідок цього інциденту.
Російські військові регулярно здійснюють атаки на українські міста, використовуючи різноманітне озброєння – від ударних безпілотників до ракет і систем залпового вогню. Ці дії кваліфікуються як воєнні злочини, оскільки мають цілеспрямований характер, спрямований на цивільну інфраструктуру.
Міжнародні організації та українська влада наголошують, що обстріли систем життєзабезпечення населення, медичних закладів та інших критично важливих об’єктів є ознакою геноцидних дій. Правники і правозахисники вказують на численні випадки, які підпадають під визначення геноциду, включаючи:
- оголошення намірів про знищення українців; представники російської влади неодноразово заявляли, що українців «не існує»;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли життєво важливих об’єктів;
- переслідування проукраїнських активістів на окупованих територіях;
- винищення представників інтелігенції;
- депортація дітей без батьків до росії;
- вилучення українських книг та культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них.
Керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах, проте реалії свідчать про знищення лікарень, шкіл та інших критично важливих інфраструктур.
