Схвалений закон про множинне громадянство зміцнює статус української мови в умовах війни, зазначив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
На етапі розгляду законопроєкту Кремінь надіслав до профільного комітету Ради зауваження щодо неприйнятності пропозицій, які передбачали спрощене надання громадянства іноземцям без складання іспитів на знання державної мови, Конституції та історії України.
У фінальній редакції документа вдалося зберегти принцип обов’язкового знання державної мови на рівні не нижче В1 для всіх, хто бажає стати громадянином України.
«Українська мова – це основа громадянської ідентичності. Закон у новій редакції дозволяє зберегти єдність, уникнути дискримінаційних норм і запобігти мовній дезінтеграції, яка могла б виникнути внаслідок необґрунтованих винятків для окремих категорій іноземців», – наголосив Кремінь.
Офіс омбудсмена також підкреслює, що зберігається чинна вимога: іноземці, які мають визначні заслуги перед Україною, зокрема військовослужбовці-контрактники, можуть отримати громадянство без складання мовного іспиту, але зобов’язані скласти його протягом встановленого терміну.
Верховна Рада ухвалила в цілому закон, що запроваджує інститут множинного громадянства.
Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк зазначила, що зміни в законодавстві сприятимуть збереженню зв’язків мільйонів українців, які були змушені виїхати під час повномасштабної війни, з Батьківщиною, залученню інвестицій з-за кордону та адаптації України до європейських стандартів.
Документ також передбачає, що множинне громадянство не допускається для осіб, які мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором або окупантом, або такої, що не визнає територіальну цілісність та суверенітет України.
