Усі 150 мільярдів євро кредитів у рамках програми SAFE, призначених для країн Євросоюзу та партнерів на оборонні проєкти, вже повністю розподілені серед 19 країн. З них 13 держав планують використати ці кошти для підтримки України, що підтвердив 9 вересня єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.
Кубілюс зазначив: «Більшість держав-членів (13 із тих, хто подав заявки) зазначили, що планують використати кредити SAFE для підтримки України. Хоча обсягів наразі не уточнено, ми очікуємо, що SAFE стане ключовим інструментом у цьому питанні».
Програма кредитування, відома як «Дії безпеки для Європи» (SAFE), є спільною ініціативою, що підтримується бюджетом ЄС, з метою зміцнення оборонних можливостей Європейського Союзу та закупівлі військової продукції для підготовки до загрози військової агресії з боку росії.
Комісар ЄС з питань оборони також додав, що, незважаючи на початкові сумніви щодо низьких відсоткових ставок, програма викликала великий інтерес серед країн-членів. «Було багато скептицизму щодо можливо низьких відсотків. Тепер ми бачимо протилежне. Інтерес з боку держав-членів мав приголомшливий успіх. Зацікавлені не лише країни східного кордону», – підкреслив він на пресконференції.
Запити на кредити перевищили загальну суму в 150 мільярдів євро, що вимагало їх зменшення. Найбільше фінансування отримає Польща – 43,7 мільярда євро, за нею слідує Румунія з 16,7 мільярда євро.
Також Угорщина і Франція подали заявки на по 16,2 мільярда євро, Італія – на 14,9 мільярда, Бельгія – на 8,3 мільярда, Литва – на 6,4 мільярда, Португалія – на 5,8 мільярда, а Латвія – на 5,7 мільярда євро.
У позиках беруть участь також Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Словаччина та Іспанія. Вісім країн ЄС не подали заявки на отримання кредитів, оскільки могли самостійно позичати кошти на вигідніших умовах, повідомили в Єврокомісії.
Ці 19 країн зобов’язані до кінця листопада підготувати інвестиційні плани щодо використання коштів. Єврокомісія оцінить ці плани та здійснить перші виплати у першому кварталі 2026 року, за словами Кубілюса.
Єврокомісар також зазначив, що інвестиції будуть спрямовані на три основні групи потреб. Перша група стосується великих європейських проєктів спільного інтересу, таких як системи протиповітряної оборони або «Східний оборонний щит». «Дві складові – класичні інженерні протимобільні заходи і сучасна «стіна дронів». Українці також пропонують цінні напрацювання щодо обох елементів», – додав Кубілюс.
Друга група – це стратегічні «енейблери», тобто засоби, які не ведуть вогонь безпосередньо, але є необхідними для досягнення цілей: захищений супутниковий зв’язок, космічні розвіддані, а також логістика – важкі транспортні літаки, дозаправлення в повітрі тощо. «Тут нині значна залежність від США, тож треба розвивати власні спроможності», – підкреслив єврокомісар.
Третя група потреб включає масове виробництво танків, артилерії та інших військових засобів.
Схема передбачає 10-річний пільговий період для погашення позики, низькі процентні ставки та можливість укладати угоди з країнами, які не є членами ЄС, такими як Норвегія, Велика Британія та Туреччина, які мають оборонне обладнання, в якому зацікавлений ЄС.