Європейський Союз активно розглядає можливість включення газопроводу «Північний потік-2» до нової редакції санкційних списків у відповідь на поточну політичну та безпекову ситуацію. За даними видання Bloomberg з посиланням на джерела, Європейська комісія вже розпочала консультації з країнами-членами щодо заборони експлуатації газопроводів, що пролягли по дну Балтійського моря. Це рішення має бути ухвалене з урахуванням останніх подій у переговорах щодо припинення війни в Україні, а також політичної підтримки ключових членів союзу.
Особливо важливо, що цей план отримав підтримку Німеччини. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц минулого тижня у Римі підтвердив, що підтримує «пропозицію Комісії розпочати роботу над європейськими заходами проти «Північного потоку-2». За його словами, основна мета санкцій — стримати дебати всередині країни щодо можливої відродження трубопроводу та запобігти поверненню російського газу через нього, що сприяє енергетичній безпеці країн ЄС.
Міжнародний контекст і перспективи санкцій
Видання підкреслює, що запровадження санкцій додасть ваги позиції Європейського Союзу, який прагне уникнути будь-якого повернення російських трубопроводів. Заборона також стане інструментом захисту Берліна від потенційного зовнішнього тиску США або росії щодо відновлення роботи газопроводів. Згідно з повідомленнями, Єврокомісія вже готує 18-й пакет санкцій, який згодом має бути підтриманий одностайно всіма 27 країнами-членами союзу. Це свідчить про зростаючі зусилля ЄС щодо енергетичної та політичної ізоляції росії у контексті війни в Україні.
На тлі цих подій, слід зазначити, що після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Берлін тимчасово призупинив сертифікацію «Північного потоку-2», а пізніше, у вересні 2022 року, були зруйновані частини цих газопроводів унаслідок вибухів. Це значно ускладнило можливість відновлення роботи трубопроводів у майбутньому. Законодавчі ініціативи щодо санкцій є важливим кроком у підтримці єдності і стратегічних цілей ЄС у сфері енергетичної безпеки та зовнішньої політики.
