Україна підтвердила системну практику порушень прав людини з боку російської федерації на території анексованого Криму. В Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українських громадян, що свідчить про масштабність цих порушень. Про це повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, зазначивши, що суд установив: «Ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжують застосовуватися, постійно повторюючись щодо великої кількості людей.»
За словами представниці, рішення Європейського суду містить важливі висновки, які суттєво допомагають у розгляді індивідуальних позовів українських громадян у рамках ЄСПЛ. Вона додала, що більшість позовів — близько 60% — стосуються відчуження майна. Міністерство юстиції України не веде цю справу, однак виступає третьою стороною у процесі.
Міжнародно-правові наслідки та судові рішення
Ще у 2014 році українське міністерство юстиції подало міждержавний позов до Європейського суду з прав людини щодо систематичних порушень прав людини в Криму, зокрема, права на володіння майном. У червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України, визнавши дії росії незаконними та заборонивши зміну законодавства в Криму на російське. У березні 2022 року росію виключили з Ради Європи, а 16 вересня вона офіційно перестала бути учасником Європейської конвенції з прав людини. Влада росії ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.
На тлі повномасштабної війни російська влада активізувала процес вилучення майна мешканців окупованого Криму. У 2023 році російський глава Криму Володимир Константінов заявив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів нерухомості, серед яких активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської. Україна та міжнародна спільнота вважають ці дії незаконним привласненням власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно повернене власникам.
Російська сторона стверджує, що кошти від продажу «націоналізованого» майна підуть на підтримку війни проти України.
