Ситуація на Чорнобильській АЕС після атаки російського дрона

Ситуація на Чорнобильській АЕС після атаки російського дрона

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» надало інформацію про ситуацію на промисловому майданчику після влучання російського ударного дрона 14 лютого 2025 року. Вони підкреслили, що об’єкт «Укриття» продовжує виконувати свої функції відповідно до технологічного регламенту.

«Незважаючи на те, що внаслідок влучання ударного дрона… і наслідків гасіння пожежі арка Нового безпечного конфайнмента (НБК) втратила властивості повної герметизації, його захисна оболонка все ще частково виконує ключову роль – екологічну ізоляцію зруйнованого енергоблока від навколишнього середовища», –

цитує

пресслужба ДСП гендиректора Сергія Тараканова.

Згідно з повідомленням, наразі тривають роботи з відновлення герметичності об’єкта. Виходу радіоактивних речовин за межі НБК не зафіксовано, тому «об’єкт перебуває у контрольованому стані».

«Пошкоджень несучих конструкцій локалізуючої споруди об’єкта «Укриття» внаслідок влучання ударного дрона 14 лютого 2025 року не зафіксовано. За умови штатної роботи всіх систем і відсутності зовнішнього впливу ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин оцінюються як мінімальні», – йдеться в повідомленні.

Раніше «Greenpeace Україна» в своєму звіті, оприлюдненому напередодні 40-ої річниці аварії на ЧАЕС, попередила, що війна росії проти України становить загрозу міжнародним зусиллям із ліквідації серйозних пошкоджень НБК.

«Пошкодження було спричинене атакою російського дрона у лютому 2025 року. Усередині НБК знаходяться руїни реактора №4 і саркофаг. Саркофаг підлягає якнайшвидшому демонтажу, однак через пошкодження НБК це наразі неможливо. Без термінового ремонту конфайнменту ризик обвалу саркофага суттєво зростає», – вказано у звіті організації, що посилається на висновки Еріка Шміемана, інженера, який багато років працював на Чорнобильській АЕС.

Старший ядерний спеціаліст «Greenpeace Україна» Шон Берні зазначив, що «удар російського дрона підвищив ризик обвалу саркофага до його безпечного демонтажу», і «цей злочин має бути покараний, включаючи максимальні санкції проти «Росатома».

Наприкінці березня 2026 року міністри закордонних справ країн «Групи семи» в Парижі обговорили зусилля з відновлення захисного укриття на Чорнобильській АЕС, вартість яких оцінюється приблизно в 575 мільйонів доларів.

Центральним питанням порядку денного є ремонт масивного захисного купола, що закриває зруйнований реактор. У 2025 році в купол влучив дрон. Україна стверджує, що удар завдав російський дрон із «фугасною боєголовкою», тоді як Кремль заперечує ці звинувачення, стверджуючи, що Київ нібито здійснив це, щоб зірвати мирні переговори.

Пошкодження купола, хоч і фізично обмежені, мають значні фінансові та безпекові наслідки.

Четвертий реактор Чорнобильської АЕС вибухнув 1986 року, що призвело до найгіршої ядерної катастрофи в історії. Купол вартістю 2,5 мільярда доларів був побудований у 2019 році, щоб запобігти подальшим витокам радіації та забезпечити демонтаж залишків реактора.

Читайте також