Адміністрація президента США Дональда Трампа протягом останніх тижнів надала європейським союзникам низку документів, що описують бачення повоєнного відновлення України та поетапного включення російської економіки в світові ринки. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на свої джерела.
Один із документів пропонує механізм, за яким американські компанії зможуть доступити приблизно 200 мільярдів доларів заморожених російських активів для інвестицій в українські проєкти. Серед запропонованих ідей – створення нового дата-центру, що живитиметься від Запорізької атомної електростанції, контрольованої російськими військами.
Ще один документ, за словами інформаторів, стосується інтеграції російської економіки в глобальні процеси. У ньому йдеться про можливі інвестиції американських компаній у стратегічні галузі російської промисловості – від видобутку рідкісноземельних металів до буріння нафти в Арктиці, а також про відновлення постачання російської енергії до Західної Європи.
Єврокомісія наполягає на використанні заморожених активів для надання Україні «репараційного кредиту», проте американські перемовники попереджають, що такий підхід може швидко вичерпати ресурси. Згідно з даними одного з джерел, Вашингтон готовий залучити приватні інвестиції, які під управлінням США можуть зрости до 800 мільярдів доларів.
Європейські чиновники висловлюють занепокоєння, що американський план може дати москві можливість відновити економіку, що, в свою чергу, зміцнить її військовий потенціал.
За оцінками західної розвідки, росія вже півроку перебуває в стані рецесії, а спроби одночасно підтримувати військову економіку та контролювати ціни створюють системні ризики для банківського сектора. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 8 грудня висловив свою скептичність щодо пропозицій США.
Європейські співрозмовники The Wall Street Journal порівнюють ці ініціативи з минулими проектами Трампа та історичними подіями. Один з них зазначив, що ці пропозиції нагадують ідею створення близькосхідної Рів’єри в Секторі Гази, інший охарактеризував запропоновані угоди як економічну версію Ялтинської конференції 1945 року, на якій було закладено основи повоєнного світового порядку.
Ідеї щодо використання російських активів для спільних інвестиційних проектів були згадані ще в першій версії американського мирного плану, опублікованій наприкінці листопада, а під час подальших переговорів документ зазнав доопрацювання, скоротивши кількість пунктів. Обговорення триває.
Тематика російських активів стала основним джерелом розбіжностей як між США та Європою, так і всередині Європейського Союзу. Єврокомісія пропонує Україні «репараційний кредит» під заставу заморожених коштів, проте Бельгія, де зберігається більшість російських активів, виступає проти.
Тим часом міністр закордонних справ росії Сергій Лавров заявив, що США та росія досягли згоди щодо нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу України. За словами Лаврова, на останній зустрічі президента Володимира Путіна і спецпосланця Стіва Віткоффа вдалося «усунути всі непорозуміння» після паузи, що виникла після саміту на Алясці.
Лавров також повідомив, що москва передала Вашингтону додаткові пропозиції щодо колективних гарантій безпеки та наполягає на пакеті домовленостей про «міцний сталий мир». За словами міністра, росія прагне довгострокового врегулювання, тоді як Європа зосереджена лише на перемир’ї та «перепочинку для України».
Лавров також зазначив, що після переговорів у Стамбулі навесні та влітку росія та Україна обмінялися майже двома з половиною тисячами військовополонених. Він додав, що росія передала українській стороні понад 11 тисяч тіл загиблих військовослужбовців, отримавши у відповідь 201 тіло. За твердженням міністра, втрати ЗСУ «перевищили один мільйон людей і продовжують зростати». Джерело статистики щодо загиблих українських військовослужбовців Лавров не розкрив.
