У тимчасово окупованому Криму жінку з Ялти, їй 35 років, засудили до 17 років позбавлення волі у колонії за підозрою у донаті на підтримку українських військових, повідомляють російські ЗМІ із посиланням на пресслужбу Верховного суду Криму, створеного російською федерацією. Вирок ще не набрав чинності, проте вже викликає широкий резонанс.
Обвинувачення і подробиці справи
Згідно з інформацією, кримінальну справу порушили за статтею про державну зраду, зокрема за «надання допомоги іноземній державі у діяльності, спрямованій проти безпеки російської федерації». У матеріалах справи не зазначаєтьочної суми донатів або фінансових внесків, що робить ситуацію ще більш неоднозначною.
Ім’я та прізвище засудженої російські медіа не називають, а її публічні коментарі відсутні. Водночас, згідно з інформацією, поданою правозахисниками, йдеться про юристку та блогерку Людмилу Колесникову.
“Її звинуватили в спонсоруванні української армії через те, що вона… надіслала гроші на купівлю безпілотника і була затримана ФСБ”
Обставини затримання та реакція
За даними кримського блогера-донощика Олександра Таліпова, який співпрацює з російськими силовиками, жінку звинуватили у фінансуванні української армії через передачу грошей на купівлю безпілотника. Таліпов зазначає, що її затримали співробітники ФСБ після того, як вона нібито надіслала гроші через сервіс «Дія», зокрема, за допомогою банківських виписок з Revolut. Саме вона стверджує, що приводом для переслідування стали дві марки у застосунку «Дія» із зображенням російського військового корабля, які, за її словами, коштували 25 євро і були куплені в українському сервісі.
У свою чергу, журналісти зазначають, що у застосунку «Дія» не знайшли NFT-марок, а «Укрпошта» застерігала від шахраїв, які продають подібні електронні марки та NFT.
Після російського вторгнення в Україну Колесникова виїхала до Ірландії, де займалася допомогою українцям, що тікали від війни. Через важкий стан матері вона повернулася до Криму. У червні 2024 року її затримали співробітники російських спецслужб, а кримінальне провадження проти неї було відкрито лише в жовтні. Весь цей час вона перебувала під вартою.
За даними правозахисної організації «КримSOS», у 2024 році щонайменше 56 кримчан зазнали переслідувань з боку російської влади. Їх звинуватили у нібито зв’язках із забороненими в росії організаціями, у державній зраді, шпигунстві, публічних висловлюваннях, організації диверсій та закликах до насильства.
