Протягом ночі російські війська завдали удару по Україні аеробалістичною ракетою «Кинджал» та 147 ударними безпілотниками, повідомило командування Повітряних сил 28 травня.
За даними військових, ракету було запущено з повітряного простору Липецької області, а дрони «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів атакували з напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Гвардійського й Чауди в Криму.
Командування Повітряних сил зафіксувало знешкодження протиповітряною обороною 138 ворожих безпілотників різних типів.
«Зафіксовано влучання аеробалістичної ракети «Кинджал» та 9 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях».
Увечері напередодні Повітряні сили попереджали про рух ракети в напрямку Хмельницької області, ймовірно, Старокостянтинова. Згодом голова області Сергій Тюрін повідомив, що внаслідок російської атаки «інформація про загиблих, травмованих та руйнування не надходила».
Російські війська регулярно застосовують різні види озброєння – ударні безпілотники, ракети, КАБи, РСЗВ – для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада та міжнародні організації вважають ці удари воєнними злочинами російської федерації та підкреслюють їх цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, які спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, є ознакою геноцидних дій.
Правники, дослідники геноцидів і правозахисники вказують, що під час війни росія вчиняє щодо українців усі види злочинів, що можуть підпадати під визначення геноциду. Це включає:
- оголошення намірів про знищення українців;
- публічні заклики до вбивств українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення;
- переслідування на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції;
- депортацію дітей без батьків до росії;
- знищення українських книг та культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час.
Керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, стверджуючи, що їхні дії не завдають шкоди цивільному населенню.
