Президент Володимир Зеленський висловився щодо повітряного удару росії по регіонах України, внаслідок якого загинули семеро людей у Харкові. Він зазначив:
«Більш ніж десять людей поранено, серед них – діти. Під завалами ще можуть бути люди. Всі необхідні служби працюють на місці для порятунку».
За попередніми даними, армія рф використала 29 ракет, з яких половина – балістичні, а також 480 дронів, переважно «Шахеди». Зеленський повідомив, що удари були націлені на енергетичну інфраструктуру в Київській, Хмельницькій та Чернівецькій областях, а також на залізницю в Житомирській області. Пошкодження зафіксовані на території Дніпровщини, Запоріжжя, Вінниччини, Одещини, Полтавщини, Сумщини та Черкащини. Він підкреслив, що відповідні служби працюють у всіх постраждалих районах.
Президент закликав міжнародних партнерів надати відповідь на атаку. За його словами, рф не відмовилася від намірів знищити житлову та критичну інфраструктуру України, тому підтримка має тривати.
«Програма PURL має працювати далі не менш активно. Розраховуємо на активну роботу з ЄС, щоб гарантувати більше захисту для наших людей. Вдячний усім, хто допомагає посилювати наш захист», – додав він.
Голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа повідомив про загиблого та поранену під час нічної атаки рф. Три райони області зазнали понад 20 обстрілів безпілотниками та артилерією.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Покровська і Марганецька громади. Понівечені підприємство, 20 багатоповерхових та приватних будинків, господарські споруди, автівки, сонячні панелі. Загинув 48-річний чоловік. Поранена 69-річна жінка, лікуватиметься амбулаторно», – уточнив Ганжа.
Також, за інформацією голови Харківщини Олега Синєгубова, є поранені у Чугуєві – постраждали чоловіки 72 і 62 років та 58-річна жінка.
«У селі Землянки Вовчанської громади загинув 70-річний чоловік», – додав очільник області.
Російські військові регулярно здійснюють атаки на українські міста та цивільну інфраструктуру з використанням різних видів озброєння, включаючи ударні БпЛА, ракети та артилерію. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер.
Обстріли життєзабезпечуючих систем та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання та медичної допомоги вважаються ознакою геноцидних дій. Правники та правозахисники вказують на численні злочини, які можуть бути кваліфіковані як геноцид, включаючи:
оголошення намірів про знищення українців; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення; переслідування людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції; та депортація дітей без батьків до рф.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час.
Керівництво рф заперечує, що його армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, вбиваючи мирних жителів і руйнуючи об’єкти соціальної інфраструктури.