Уранці 6 травня на 86-му році життя пішов з життя відомий український письменник та дослідник Валерій Шевчук. Його смерть настала після тривалої важкої хвороби. Про цю втрату повідомила його донька Юліана Шевчук та депутат Верховної Ради Микола Княжицький.
“Відійшов у вічність на 86-му році життя мій батько, письменник Валерій Шевчук. Закінчилися його земні страждання… Відмучився сам і відмучив нас… Вічне спочивання пошли йому, Господи, а світло споконвічне нехай йому світить. Спочивай у мирі, тато!”
Валерій Шевчук був одним із засновників Житомирської школи прози та народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. Його літературна кар’єра почалася ще у 1961 році, коли він дебютував оповіданням «Настунька», присвяченим Тарасу Шевченку, у збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у його рідному місті.
Наукові здобутки та літературна діяльність
Валерій Шевчук був автором близько 500 наукових і публіцистичних статей, присвячених історії української літератури. Він був дослідником і перекладачем творів давньоукраїнської літератури сучасною українською мовою, а також займався актуалізацією старокиївської і середньовічної літератури.
Він був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка, а також преміями фонду Антоновичів, імені Євгена Маланюка, Олени Пчілки, Олександра Копиленка, Івана Огієнка та іншими. У 2011 році започаткували премію Валерія Шевчука — українську літературну відзнаку за найкращу книжку прози українською мовою, видану у попередньому році, яку присуджують у Житомирському державному університеті імені Івана Франка.
Життя Валерія Шевчука залишиться у пам’яті як знакової постаті української літератури й науки, а його творчий доробок продовжує впливати на покоління дослідників і письменників.
