Українська сторона планує звернутися до польських властей з проханням про дозвіл на проведення пошукових робіт на іншій ділянці після того, як під час експедиції навколо пам’ятного хреста в селі Юречкова (Підкарпатське воєводство, Польща) не було виявлено поховань бійців Української повстанської армії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив Олександр Алфьоров, керівник Українського інституту національної пам’яті.
За словами Алфьорова, результати пошукових робіт відкривають можливості для подальших досліджень: «Пошукові роботи, розвідка оприлюднює можливості інших поховань. Є робота на ландшафті з рельєфом, є розуміння, де може бути, де не може. Це перша спроба української експедиції на території Польщі, і це хороший сигнал для продовження співпраці».
Він також вказав, що пам’ятні споруди, такі як хрести, не завжди встановлюються безпосередньо над місцями поховань. «Часто буває, що хрест або меморіал можуть знаходитися не на місці братської могили, оскільки з часом зникають конкретні спогади, а залишаються лише приблизні», – додав Алфьоров.
Алфьоров наголосив на важливості створення алгоритмів, які допоможуть уникнути політизації процесу пошуку та організації подальших робіт: «Головне – це процес, під час якого створюються алгоритми, які в подальшому не дадуть можливості українській і польській сторонам діяти інакше».
Він також зазначив, що пошукові роботи в Юречковій не слід називати ексгумацією, оскільки археологічні команди працюють за домовленістю між польсько-українською робочою групою. «Це був перший етап пошукових робіт, під час якого створювалися траншеї для вивчення стратиграфії поверхні», – сказав він.
4 жовтня УІНП повідомив про завершення етапу пошукових робіт у Юречковій. Під час дослідження фахівці не виявили поховань, тому роботи призупинені, але їх планують відновити після природного спаду рослинності для більш детального огляду території.
Алфьоров також зазначив, що сучасні методи пошуку, такі як радіолокація, не можуть бути використані в Юречковій через складні умови: «Це місце в лісі, де коріння дерев ускладнює використання нових технологій, тому дослідники працювали традиційними методами».
Роботи стали можливими завдяки співпраці між урядами України та Польщі, що демонструє прагнення обох держав до партнерства у збереженні історичної пам’яті та вшануванні загиблих.
