Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс висловив побоювання стосовно низького попиту на кредити в рамках програми SAFE, однак реальність виявилася зовсім іншою – кількість заявок перевищила доступні ресурси. Цю інформацію Кубілюс озвучив у Ризі, столиці Латвії, 9 жовтня.
«Мій внутрішній страх полягав у тому, що попит буде низьким, і лише прикордонні країни подадуть заявки – і як ми це потім пояснимо? Але вийшло абсолютно навпаки – попит був більший, ніж ми очікували. Ми попросили держави-члени надати дві цифри – мінімальну і максимальну. І максимальна загалом перевищувала 180 мільярдів євро», – зазначив Кубілюс, коментуючи розподіл 150 мільярдів євро пільгових кредитів на оборонні проєкти.
За словами єврокомісара, довелося надати менші суми, ніж очікувалося. Наприклад, Латвія отримала 5,6 мільярда євро замість 8 мільярдів, а Литва – 6 мільярдів замість 8 мільярдів.
«Звичайно, ми не змогли надати всім цей максимум, тому суми зменшилися. Але принаймні кожен отримав більше, ніж мінімум», – підкреслив Кубілюс.
Усі 150 мільярдів євро в межах програми SAFE були розподілені між 19 країнами, з яких 13 вже оголосили про намір використати кредити для підтримки України.
Зараз країни готують інвестиційні плани, які мають бути представлені до кінця листопада; Єврокомісія оцінить їх, а перші виплати заплановані на перший квартал 2026 року.
Раніше Кубілюс окреслив три пріоритетні «групи потреб», на які орієнтується програма SAFE:
- великий спільний проєкт (наприклад, протиракетні системи та системи ППО, «Східний оборонний щит», багаторівневі «стіни дронів», зокрема з урахуванням українських напрацювань);
- стратегічні «енейблери» (захищений супутниковий зв’язок, космічна розвідка, логістика: важкі транспортні літаки, дозаправка в повітрі тощо);
- масове виробництво бронетехніки та артилерії.
Програма SAFE (Security Actions for Europe) пропонує пільговий 10-річний період погашення та низькі відсоткові ставки, а також дозволяє укладати контракти з партнерами за межами ЄС (Норвегія, Велика Британія, Туреччина тощо).
Цей механізм спільного запозичення за підтримки бюджету ЄС був створений для прискорення нарощування оборонних спроможностей європейських країн у відповідь на загрози з боку росії.
