З початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано щонайменше 15 172 загиблих та 41 378 поранених цивільних осіб, про що повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні. Дані були оприлюднені на 31 січня 2026 року, і, за словами експертів, реальна кількість жертв може бути значно вищою.
Серед загиблих, за даними місії, щонайменше 766 дітей, а 2 540 отримали поранення.
У 2025 році внаслідок війни загинули мінімум 2 526 цивільних осіб, а 12 162 отримали поранення. Це на 31% більше, ніж у 2024 році, і на 70% більше, ніж у 2023 році.
За інформацією ООН, у 2025 році значно зросло застосування далекобійної зброї, що призвело до 35% жертв серед цивільних осіб в Україні – 686 загиблих і 4 451 поранений, що на 66% більше порівняно з попереднім роком. Водночас кількість жертв, викликаних використанням безпілотників малої дальності, зросла на 121% у прифронтових районах.
Загалом 63% усіх жертв у 2025 році припали на прифронтові зони.
В ООН зазначають, що цивільне населення по всій країні стикається з тяжкими наслідками безперервних і систематичних атак на енергетичну інфраструктуру України.
Станом на січень 2026 року внаслідок окупації та атак Україна втратила понад половину своїх потужностей з виробництва електроенергії, залишившись лише з 11 ГВт генерації при необхідних 18 ГВт під час пікового зимового споживання.
Цей розрив між виробничими можливостями та потребами споживання призвів до тривалих перебоїв з електропостачанням – світло було доступне лише кілька годин на добу або зовсім відсутнє протягом декількох днів.
Дарницька ТЕЦ після російських атак: масштаби руйнувань (фотогалерея)
Російські військові регулярно атакують українські міста і цивільну інфраструктуру, використовуючи різноманітну зброю, включаючи ударні безпілотники, ракети та реактивні системи залпового вогню.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, підкреслюючи їх цілеспрямований характер.
Атаки на системи життєзабезпечення населення і медичні заклади, метою яких є позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, є ознаками геноцидних дій. Правники та правозахисники вважають, що Росія вчиняє злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції, яких наразі 149, мають запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Згідно з визначенням Конвенції, геноцидом є дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, що призводить до загибелі мирного населення та руйнування критично важливих об’єктів.
