Відповідно до даних, що надаються на офіційному сайті державних закупівель РФ Держкорпорація «Роскосмос» оголосила тендер на створення створення космічного комплексу дистанційного зондування Землі стереоскопічної зйомки «Аист» з орбітальним угрупуванням з двома малими КА (далі — МКА) «Аист-2Т» № 1, 2.

Перші частини заявок були розглянуті 13 листопада, другі — 19 листопада, загальна ціна контракту становить 2,179 млрд рублів.

Роботи повинні бути виконані до 15 листопада 2022 року. Комплекс ДЗЗ стереоскопічної зйомки «Аист» буде створюватися в рамках федеральної державної програми «Космическая деятельность России».

Основними завданнями перспективних МКА «Аист-2Т» № 1 та МКА «Аист-2Т» № 2 буде отримання панхроматичних, таких що перекриваються стереоскопічних зображень, а також кольорових зображень земної поверхні.

Доставка отриманої на борту супутників цільової інформації має відбуватися по радіоканалу на наземні пункти прийому безпосередньо або з відстроченою трансляцією через занесення масивів даних до бортового пристрою пам’яті.

«Область применения: получение информационных данных для формирования стереоскопических снимков, мониторинг чрезвычайных ситуаций (наводнения, засухи, пожары, оползни)», — зазначається в тендерній документації.

Згідно з тактико-технічними вимогами до виробів, до складу космічного комплексу повинні входити в тому числі наземний комплекс управління, засоби космічної навігаційної системи ГЛОНАСС.

Запуск супутників планується здійснити за допомогою ракети-носія «Союз-2» з космодрому «Восточный».

Малий КА «Аист-2Т» № 1, 2 мають функціонувати на сонячно-синхронних орбітах в діапазоні висот від 350 до 500 км. Термін активного існування КА має бути не менше п’яти років.

Відповідно з планом заходів ЗС РФ у період з 15 по 17 жовтня 2019 року в РФ проводилися стратегічні командно-штабні навчання (далі — СКШН) ядерних сил під назвою «Гром-2019».

Окрім визначеного переліку органів військового управління до СКШН залучалися оперативні групи структурних підрозділів МО РФ, з’єднань і частин Ракетних військ стратегічного призначення (далі — РВСН), командувань дальньої (далі — КДА) і військово-транспортної авіації (далі — КТВА), з’єднання та військові частини, що забезпечують виконання стратегічного стримування, в ролі сил умовного противника залучалися сили та засоби військ спеціального призначення.

Крім того, до СКШН залучалися 10 аеродромів дальньої, військово-транспортної та оперативно-тактичної авіації, полігони військових округів, Північного флоту, морські полігони в Баренцевому, Балтійському, Чорному, Охотському і Каспійському морях.

На СКШН відпрацьовуватися питання з розгортання угруповань стратегічних сил, їх підготовки до застосування систем а комплексів високоточної зброї великої дальності ураження, всебічного забезпечення бойових дій в районах застосування військ. При відпрацюванні заходів з всебічного забезпечення бойових дій відпрацьовувалися практичні дії військ з протидії диверсійно-розвідувальної діяльності противника, посилення охорони і оборони військових об’єктів.

Т.в.о. начальника Головного управління міжнародної військової співпраці МО РФ генерал-майор Євген Ільїн під час брифінгу з військовими атташе напередодні навчань повідомив, що відповідно до замислу СКШН стратегічні ядерні сили (далі — СЯС) РФ відпрацьовують нові способи управління військами з’єднаннями і військовими частинами в сучасних умовах їх застосування.

На брифінгу були присутні близько 100 представників військово-дипломатичного корпусу зарубіжних країн.

За легендою СКШН, в умовах збереження конфліктного потенціалу по периметру кордонів РФ, відбувається ескалація обстановки, в результаті чого створюється загроза суверенітету і територіальної цілісності держави, тому військовим треба буде локалізувати та знежкодити загрозу суверенітету і територіальної цілісності РФ.

У ході навчань відбулося вдосконалення навичок роботи керівного складу як по напрямку організації управління військами так і в ході реалізації заходів стримування ймовірного противника.

У повідомленні підкреслювалося, що СКШН мають «плановий, суто оборонний характер і мають на меті навчання військ діям при реалізації заходів стримування ймовірного противника, отримання військовими практики у відпрацюванні нових способів застосування сил і засобів, організації управління, взаємодії і всебічного забезпечення в ході виконання завдань за призначенням».

З повідомленням ГШ РФ сценарій навчань не передбачав протидію конкретній державі або групі країн.

За підсумками навчань всім військам і силам, які залучалися до СКШН, були виставлені оцінки за їх готовність вирішувати завдання за призначенням.

Відповідно до відкритих джерел до СКШН залучалися близько 12 тис. чоловік особового складу, 213 пускових установок РВСН, до 105 літальних апаратів, з них п’ять стратегічних ракетоносців, до 15 надводних кораблів і п’ять підводних човнів, 310 одиниць бойової та спеціальної техніки.

Відповідно до плану СКШН передбачалася практична частина з пусками крилатих і балістичних ракет, у тому числі навчально-бойове застосування ракетних комплексів стратегічного призначення сімейства РС-24 «Ярс» з МБР різних модифікацій і ракетних комплексів стратегічного призначення Д-9РМУ2 з балістичними ракетами підводних човнів (далі — БРПЧ) Р-29РМУ2 «Синева».

Пуски крилатих і балістичних ракет різного базування відбулися на полігонах «Пембой», «Чижа» і «Кура».

З відкритих джерел відомо про прибуття французького великого розвідувального корабля «Dupuy de Lôme» (A759) у порт м. Рига напередодні початку СКШН «Гром-2019».

Встановлена на кораблі апаратура здатна приймати та декодувати сигнали різної складності, в тому числі найсучасніші види передач, повідомлення електронної пошти і розмови по стільниковим телефонам.

Таким чином зрозуміло, що його присутність в Прибалтиці була пов’язана з проведенням СКШН «Гром-2019».

Загальне керівнитво проведенням СКШН «Гром-2019» відбувалося під керівництвом Президента Путіна, управління практичними пусками крилатих і балістичних ракет здійснювалося з загальним керівництвом через Національний центр управління обороною РФ.

В результаті практичного відпрацювання питань СКШН «Гром-2019» було здійснено наступний перелік заходів:

морська складова

  • з акваторії Баренцева і Охотського морів ракетні підводні човни стратегічного призначення Північного і Тихоокеанського флотів здійснили пуски БР по полігонах «Кура» (на півострові Камчатка) і «Чижа» (в Архангельській області);
  • надводні кораблі Північного флоту і Каспійської флотилії провели пуски крилатих ракет з ракетних комплексів «Калибр-НК» з акваторії Баренцева і Каспійського морів по береговим цілям;

наземна складова

  • бойовий розрахунок рухомого грунтового ракетного комплексу «Ярс» з 1 Головного державного випробувального космодрому «Плесецк» виконав пуск МБР по полігону «Кура»;
  • бойовими розрахунками ОТ ракетних комплексів «Искандер-М(К)» були виконані практичні пуски крилатих ракет на полігонах Південного і Східного військових округів;

повітряно-космічна складова

  • літаки дальньої авіації Ту-95МС виконали практичні пуски крилатих ракет повітряного базування по наземних цілях на полігонах «Пембой» (Республіка Комі) і «Кура».

В ході відпрацювання заходів здійснено перевірку рівня підготовленості органів військового управління, навичок роботи керівного і оперативного складу з організації управління підлеглими військами (силами).

У відкритих джерелах зазначається на тому, що завдання, передбачені в ході тренування стратегічних сил стримування були виконані в повному обсязі, всі ракети досягли цілей, підтвердивши задані характеристики.

Фотографії пусків КР комплексом 3М-14 «Калибр-НК»

Фото пусків БР стратегічного призначення ракетними комплексами

різного базування

Твердопаливні МБР мобільного (за договором СНО РС-12М2Р/15Ж55М (ШПУ), за класифікацією НАТО «SS-29/SS-27 mod.2 «Sickle-B») і шахтного (за договором СНО РС-12М2Р/15Ж65М (ШПУ) — «SS-29/SS-27 mod.3 «Sickle-С») базування відповідно, з головними частинами, що розділяються у складі ракетних комплексів стратегічного призначення PC-24 «Ярс» (за договором СНО РС-12М2Р) індекси РВСН 15П165М (шахтний) і 15П155М (рухливий, мобільний) відповідно) — російські стратегічні ракетні комплекси, які прийнято на озброєння РВСН у 2009 році. На даний час відбувається їх масштабне постачання у війська з метою еволюційної заміни ракетних комплексів стратегічного призначення минулого покоління.

БРПЧ Р-29РМУ2 «Синева» (код СНО РСМ-54, за класифікацією НАТО — «SS-N-23 Skiff») — триступенева рідкопаливна з послідовним розташуванням ступенів балістична ракета підводних човнів третього покоління у складі ракетних комплексів стратегічного призначення Д-9РМУ2, на озброєнні стратегічних підводних крейсерів проекту 667БДРМ «Дельфин», прийнята на озброєння 9 липня 2007 року. БРПЧ Р-29РМУ2 є подальшим удосконаленням БРПЧ Р-29РМ, яку було прийнято на озброєння ВМФ СРСР в 1986 році.

Інформаційно: 10 січня 2019 року німецьке видання «Die Welt» опублікувало черговий тематичний матеріал під назвою «Russland: Flugkörper 9M729 alarmiert die Nato» («Росія: ракета 9М729 насторожила НАТО») за авторством відомого військового експерта Герхарда Хегманна.

Стаття вийшла в публікацію з підзаголовком «Die Waffe, die das atomare Gleichgewicht erschüttert» («Зброя, яка струшує ядерний баланс»).

Як зрозуміло з підзаголовку, темою публікації в «Die Welt» стала російська КР 9М729, у матеріалі описувалися її можливості і потенціал в контексті виконання чинних міжнародних угод.

У листопаді 2018 року керівник Національної розвідки США генерал Деніел Коутс озвучив інформацію про те, що розвідувальним службам США вже давно відомий «секрет», що з середини двотисячних років РФ активно розробляє цілу низку нових ракетних мобільних систем наземного базування, носії яких здатні нести в тому числі ядерні заряди.

За даними Д. Коутса, до прикладу, одна з таких КР 9М729 була розроблена російським підприємством ОКБ «Новатор» в рамках теми ДКР «Новатор».

За даними американської розвідки дальність ураження КР 9М729 шифр «Новатор» складає більше 2000 км (за іншими джерелами — до 2600 км).

Мова йде не про розробку самостійної системи, зазначена ракета відноситься до оперативно-тактичного ракетного комплексу 9К720 «Искандер-М».

ОТРК 9К720 «Искандер-М» оснащується не тільки оперативно-тактичними балістичними ракетами (далі — ОТБР), у якості його бойового спорядження входить кілька інших типів ракет.

Перевантаження аероболічної (квазібалістичної) ракети 9М723 на самохідну пускову установку 9П701 (9П78-1) з транспортно-заряджаючої машини 9Т256

ОТРК 9К720 «Искандер-М» призначений для ураження бойовими частинами в звичайному спорядженні малорозмірних і площадних цілей в глибині оперативної глибини військ противника, при цьому комплекс є ефефктивним засобом доставки тактичної ядерної зброї.

Найбільш ймовірними цілями ОТРК «Искандер-М«є:

— засоби вогневого ураження (ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, далекобійна артилерія);

— засоби протиракетної і протиповітряної оборони (далі — ППО/ПРО);

— літаки і вертольоти на аеродромах;

— командні пункти і вузли зв’язку;

— найважливіші об’єкти інфраструктури.

Універсальний в своєму класі ОТРК «Искандер-М» здатний пускати як крилаті, так і квазібалістичні (аеробалістичні, або аероболічні) ракети.

Особливість таких ракет в тому, що вони володіють високою ефективністю подолання засобів ППО/ПРО за рахунок здатності виконувати політ по важко прогнозованим траєкторіям, при цьому, ракети енергійно маневрують відразу безпосередньо після старту так і в процесі польоту.

В умовах застосування противником сучасних засобів протидії ОТРК «Искандер-М» здатний з високою точністю наносити ефективні вогневі удари як по малорозмірних, так і площадних цілям, забезпечуючи при цьому приховану підготовку пуску.

До складу комплексу входять шість типів машин (51 одиниця на ракетну бригаду):

— самохідна пускова установка 9П701 — 12 од.;

— транспортно-заряджаюча машина 9Т256 −12 од.;

— командно-штабна машина −11 од.;

— машина регламенту і технічного обслуговування;

— пункт підготовки інформації;

— машина життєзабезпечення — 14 од.

Є також бригадний комплект арсенального обладнання та навчально-тренувальні засоби.

РФ стверджує про те, що вона розробила тільки три модифікації ОТРК сімейства «Искандер», а саме:

  • ОТРК «Искандер-М»- варіант для ЗС РФ з двома типами ракет (крилатими та аероболічними) на пусковій установці і дальністю стрільби до 500 км;
  • ОТРК «Искандер-М» — експортний варіант з дальністю стрільби 280 км;
  • ОТРК «Искандер-К» — варіант з використанням тільки крилатих ракет Р-500 і дальністю стрільби 500 км.

Конструктивними особливостями ОТРК сімейства «Искандер» є:

— ОТРК «Искандер» за сумою реалізованих технічних рішень, а також за основними показниками бойової ефективності на сьогоднішній день є унікальною високоточною зброєю нового покоління, що перевершує існуючі зарубіжні аналоги;

— всі типи ракет після пуску ОТРК «Искандер» можуть отримувати корегувальну інформацію про визначені для ураження цілі з КА-ретранслятора, БПЛА або літака-розвідника безпосередньо;

— одночасне використання (за офіційною позицією ЗС РФ двох, реально — трьох) типів ракет, темп здійснення пусків складає одну хвилину, після здійснення пуску пускова установка відходить на заздалегідь визначені позиції.

Максимальна дальність обміну інформацією по радіоканалу на марші (на стоянці) становить 50 км (за іншими даними — 350 км), час передачі команд становить до 15 с, ефективний час розрахунку завдання — до 10 с.

ОТРК «Искандер-М» використовує твердопаливну одноступеневу ракету 9М723, у якій головна частина (далі — ГЧ) в польоті не відділяється.

Траєкторія руху аеробалічної ракети 9М723 квазібалістична (маневруюча, не балістична), вона управляється за допомогою газодинамічних і аеродинамічних рулів протягом всієї дистанції польоту.

Незважаючи на енергійне маневрування в польоті, снаряд на всій дистанції свого шляху може управлятися оператором з командного пункту.

Особливо високими маневреними показниками виріб конструктивно відрізняється ділянці старта і при наближенні до цілі, коли ракета йде під гравітаційними навантаженнями у 30g.

Застосовується змішана система наведення: на початковій і середній ділянках — інерціальна, а на кінцевій ділянці — оптична (оптико-електронна), що забезпечує високу точність попадання і ураження цілі з середньоквадратичним відхиленням (далі — СКВ) не більше 5-7 м.

Конструктивно реалізовано застосування радіонавігаційної корекції GPS/ ГЛОНАСС на додаток до інерціальної системи наведення.

Особливостями аероболічних ракет 3М723 ОТРК «Искандер-М» є те, що:

— в даний час практично не існує ефективних засобів протидії, окільки протиракети систем ПРО противника мають підлітати до аероболічних носіїв ОТРК «Искандер-М» зі швидкостями, які у два рази перевищують швидкості носіїв ураження;

— більшу частину шляху ракети долають, перебуваючи на висоті понад 50 км, що також в десятки разів знижує шанси їх перехоплення;

— ракети виготовлені з використанням технологій зниження радіолокаційної помітності, спеціальних покриттів, відмічаються низькими показниками ефективної площі поверхні розсіювання, малими розмірами виступаючих частин;

— ракети оснащуються системою РЕБ, що дозволяє забезпечити на кінцевій ділянці прикриття ракети від ППО (система включає засоби постановки активних і пасивних перешкод стрільбовим і оглядовим РЛС ППО/ПРО, у тому числі з використанням викидання помилкових цілей і постановки потужних шумових впливів.

Стандартна бойова частина аероболічної ракети 3М723 касетного типу має 54 осколкових елементи з неконтактним підривом, касетного типу — з бойовими елементами об’ємної детонуючої дії.

На озброєнні ракетних бригад СВ ЗС РФ перебувають ракети з моноблочними бойовими частинами та спеціальними (ядерними) бойовими частинами.

З відкритих джерел було встановлено, що ракети для ОТРК «Искандер» виготовляються на ОАО «Воткинский завод» (Удмуртія), а пускові установки — на виробничому комплексі ПО «Баррикады» (м. Волгоград).

Квізібалістична ОТР 9М723 має двигун з одним соплом, з керуванням на всій траєкторії польоту за допомогою аеродинамічних і газодинамічних рулів.

Більша частина траєкторії польоту ОТР 9М723 проходить на висоті 50 км, що істотно зменшує ймовірність її поразки противником.

Корпус ОТР 9М723 виготовлений за технологією «Stealth» і має вкрай малу ефективну поверхню розсіювання (далі — ЕПР).

Ефект низьких значень ЕПР досягається за рахунок сукупності конструктивних особливостей, зокрема, обробки ракети спеціальними покриттями, скидання конструктивних частин, що виступають поза профіль корпусу після пуску та ін.

У результаті подальших робіт з удосконалення даного виду озброєнь особливу увагу було приділено зниженню інтегрального значення ЕПР, разультат — відсутні виступаючі частини, отвори і помітні стики, кабельний гаргрот був максимально мінімізований з перших варіантів ракет та виконаний у вигляді тонкого шлейфу на поверхні корпусу нових модифікацій ракети, а на останніх варіантах — ґратчасті аеродинамічні рулі замінені на стрілоподібні.

Використання спеціального теплозахисного покриття корпусу забезпечує функцію інтегрального зниження енергетики (значення) радіотеплової сигнатури.

Безпосереднім розробником та виконавцем робіт щодо створення систем управління та наведення тактичних та оперативно-тактичних ракет у РФ є ЦНИИ автоматики і гідравліки (ЦНИИАГ).

Оптична ГСН 9Э436 аероболічної ОТР 9М723 ОТРК «Искандер-М»

Основний спосіб для вирішення завдання управління та наведення — створення гібридної інерціальної системи з оптичним наведенням по навколишньому профілю місцевості, причому створена на початку 90-х років оптична-кореляційна екстремальна головка самонаведення (далі — ГСН) 9Е436 використовується як в складі ракет комплексу «Искандер-М», так крилатих ракетах різних класів і типів, а також на деяких стратегічних балістичних.

ГСН 9Е436 забезпечує точність ракети при попаданні в ціль до 2…5 м з урахуванням часової навігаційно-коректуючої інформації глобальних навігаційних космічних систем GPS/ГЛОНАСС.

Принцип дії кореляційно-екстремальних систем самонаведення, полягає в тому, що бортова оптична апаратура формує зображення місцевості в районі цілі, яке порівнюється в бортовому комп’ютері з еталонним, після чого видаються коригувальні сигнали на органи управління ракети в польоті.

Оптична ГСН універсальна, при цьому потребує дотримання тільки одної вимоги, власне до інерціальної системи управління ракети: вивести ракету в точку, в якій оптика починає бачити ціль.

Проти подібної головки безсилі існуючі активні засоби РЕБ, які досить ефективно протидіють радіолокаційним системам самонаведення.

Висока чутливість ГСН дозволяє працювати навіть в безмісячну ніч, що вигідно відрізняє нову систему від ранніх прототипів. Крім того, оптичні системи не потребують сигналів від космічних радіонавігаційних систем, таких, як американська GPS, яка в кризових випадках може бути виключена або виведена з ладу спеціалізованими комплексами РЕБ-К (РЕБ-космічний) стратегічного ешелону.

ОТР зі спеціальним бойовим навантаженням (спеціальна ядерна ГЧ) має ГСН шифр 9Б918, яка створюється в НПП «Радар ММС», при цьому окрім наявності оптично-кореляційної екстремальна системи з наведенням по навколишньому профілю місцевості одночасно застосовується активне радіолокаційне наведення.

Разом з тим комплексування інерційного управління з навігаційною апаратурою навігації та оптичної ГСН забезпечує враження цілі майже в будь-яких умовах.

Модифікація ОТРК «Искандер-К» штатно оснащується крилатими ракетами (далі — КР) 9М728/Р-500 начебто з максимальною дальністю стрільби до 500 км (маса бойової частини складає 480 кг).

Номінальна висота профілю польоту зазначеної КР при виході на ціль складає близько 7 м, максимальна висота профілю польоту — не вище 6000 м.

КР огинає рельєф місцевості за рахунок автоматичного коректування траєкторії на всій ділянці траєкторії.

За позицією російської сторони КР 9М728/Р-500 є додатковою до основного озброєння комплексу «Искандер», що відповідає вимогам ДРСМД.

Особливостями високоточної дозвукової КР 9М728/Р-500 (відповідно до позиції РФ) є:

— «здатність маневрування з критично високими гравітаційними перевантаженнями, яких на сьогоднішній день не в змозі досягти жодна ракета-перехоплювач в світі»;

— неможливість її виявлення стандартними засобами радіолокації.

КР 9М728 ракетного комплексу 9К720 «Искандер-М» має довжину від 7 до 8 м при зовнішньому діаметрі 514 мм.

При одночасному застосуванні різних типів вогневих засобів ОТРК «Искандер-М» має місце синергетичний ефект, якому не здатна протидіяти жодна з відомих систем ППО/ПРО.

Синергетика полягає у підвищенні показників ураження цілі за рахунок її одночасного ураження носієм на гіперзвуковій швидкості по небалістичній важкопрогнозованій траєкторії та дозвуковим носієм з критично низьким висотним профілем руху близько 6 м, який «розмиває» радіолокаційну сигнатуру сліду відбитого сигналу, яка не дозволяє вирішити задачу розпізнавання носія на траєкторії стандартними засобами радіолокації.

ОТРК «Искандер-М» відмічається максимально високим показником базового критерію оцінки по уніфікації, всепогодності бойового застосування, завадостійкості та скритності бойового застосування.

ОТРК «Искандер» є видовим ракетним засобом (розроблений спеціально для ракетних військ СВ ЗС РФ), в якості пускових установок використовуються пускові установки тільки з колісними шасі.

Демаскуючі ознаки ОТРК «Искандер-М» на місцевості за основники показниками аналогічні демаскуючим ознакам лінійки ракетних комплексів сімейства 3М-14 «Калибр»/»Калибр-НК«.

У частині зниження ймовірності виявлення і підвищення показників живучості пускових установок застосовуються:

— спеціальні композитні матеріали;

— лакофарбні покриття;

— комплекси активного захисту (далі — КАЗ) на основі вражаючих елементів (аналогічні до КАЗ «Арена», «Афганит») і високочастотні генератори електромагнітного поля;

— маскувальні сітки (накидки) різних російських виробників.

Кінцевою точкою напруги між США та РФ стало звинувачення у бік РФ в контексті порушення умов ДРСМД, що Москва розробила нову та більш потужну КР під шифром 9М729 (як покращену модифікацію КР 9М728), яка пускається з універсальної мобільної самохідної пускової установки 9П701 комплексу 9К720 «Искандер-М».

РФ ці звинувачення категорично відкидала, і наприкінці навіть запросила представників диломатичного корпусу зацікавлених країн, військових аташе на спеціальну презентацію КР 9М728 з метою спроби спростування звинувачень США та розвідок країн НАТО.

Однак, незважаючи на запрошення прибути на презентацію, делегація експертів з США так і не прибула на неї.

Розтиражовані у російських ЗМІ начебто надавалися беззаперечні докази незначних конструктивних особливостей двох модифікацій КР 9М729 та КР 9М728

Провідні германські експерти вважають, що КР 9M729 представляє особливу небезпеку, вона пускається зі стандартної пускової установки за допомогою твердопаливного стартового двигуна.

Потім в роботу включається турбореактивний двигун, схожий на силову установку літака, за її допомогою ракета здійснює політ до цілі.

На відміну від аероболічної ракети, у загальному випадку, КР 9M729 долає відстань на низьких та критично низьких висотах з середньою висотою профілю менше 100 м.

Військова розвідка ФРН відзначає характерну особливість КР 9M729, що полягає у середній крейсерській швидкості носія в середньому на швидкості 1000 км/год, таким чином тривалість польоту КР 9M729 до цілі займає значно більше часу, ніж при стрільбі аероболічною ОТР 3М723.

Стандартна БРСД здатна вражати цілі на відстані в 5000 км всього за чверть години, у цьому ракурсі саме БР представляють велику загрозу в порівнянні з КР.

Германський експерт з ракетних технологій М. Шиллер нагадав, що МБР, які відповідають вимогам ДРСМД, можуть досить швидко перебудовуватися в БРСД, тим більше, що ДРСМД більше не діє.

Занепокоєння військової розвідки ФРН цілком виправдані, оскільки колишні учасники ДРСМД відкрито заявили про наміри розвивати напрямки створення ракет середньої і малої дальності, а основні ризики та загрози від них в повній мірі проявляються безпосередньо для країн Європи.

Для ефективного вирішення завдань стримування, США намагатимуться розмістити ракети малої і середньої дальності на європейській території, що піддасть ризикам у першу чергу бази ЗС США, які дислокуються у Європі.

У зарубіжних ЗМІ особливо популярною є версія, згідно з якою КР 9М729 була розроблена як мінімум на основі напрацювань по проекту КР корабельного базування сімейства «Калибр».

І дійсно, цілком не виключається можливість адаптації «морської» ракети для застосування на сухопутної платформі, у зв’язку з цим вважається, що виріб КР 9М729 має дальність ураження від 500 км до 2600 км.

Відповідно до консолідованої позиції США та НАТО, спільна версія про зазначену дальність стрільби і підтверджений факт наземного її базування стали достатніми підставами для виходу з ДРСМД США та РФ.

Наявність КР 9М729 у будь-якому випадку значно підвищує бойовий потенціал ракетних військ СВ ЗС РФ та несе безпосередню загрозу Україні.

З відкритих джерел та у відповідності до позиції американської сторони відомо, що випробування КР 9М729 завершені, виріб прийнято на постачання, здійснюються планові поставки ракет у бригади СВ ЗС РФ.

Прямим доказом цього виступає звіт московського «НИИ приборостроения» за 2014 рік, в якому чітко повідомляється про «завершення державних випробувань ракет 9М728, 9М729 і їх вдосконаленого варіанту».

У звіті за 2015 рік вже повідомляється, що «НИИ приборостроения» відповідає за серійне постачання систем управління для ракет 9М728, 9М729.

Цікаво також те, що у відкрито опублікованому плані закупівель АО «Центральное конструкторское бюро «Титан» (Волгоград) за 2016 рік фігурує придбання восьми колісних шасі МЗКТ-7930 для виготовлення нових самохідних пускових установок 9П701 та транспортно-заряджаючих машин 9Т256 зі складу оперативно-тактичного ракетного комплексу «Искандер-М».

Цілком вірогідно, що конструктивно КР 9М729 представляє собою аналог КР 9М728, збільшений за довжиною до 8,1 м.

Відповідно за рахунок цього і забезпечено значно збільшений об’єм паливного бака, з чого логічно витікає збільшена дистанція польоту.

Через збільшену довжину ракети замість типової самохідної пускової установки «Искандер» 9П78-1 довелося створити нову пускову установку шифр 9П701 і, відповідно, нову транспортно-заряджаючу машину 9Т256.

Обидві виконані на тому ж шасі МЗКТ-7930 виробництва Мінського заводу колісних тягачів (МКЗТ).

Створена КР 9М729, фактично є наземним варіантом КР морського базування великої дальності (далі — КРВД) 3М-14 «Калибр».

Командувачем Каспійської флотилії називалася дальність ураження КРВД сімейства «Калібр» до 2600 кілометрів.

Різні американські джерела дають для «SSC-8» оцінки дальності від 2000 до 5500 км.

У привітання колективу «НИИ приборостроения» від керівництва РФ зазначається про те, що «ґрунтовий ракетний комплекс з КР 9M729 пройшов успішні державні випробування».

«НИИ приборостроения» вніс значний вклад також у створення комплексів ЗМ-54 та ЗМ-14 «Калибр» для потреб ВМФ РФ, забезпечив початок їх випробувань та успішне прийняття на озброєння.

Завершені державні випробування та проведені всі міжвідомчі процедури фінального етапу перед державними випробуваннями наземних ракетних систем 9M728, 9M729 з покращеними тактико-технічними характеристиками.

У зверненні підкреслюється, що системи управління ракет розроблені та виготовлені саме колективом «НИИ приборостроения».

У відповідності до західних джерел початок розробок та випробування даного класу зброї активно проводилося в РФ починаючи з 2008 року, закінчення державних випробувань комплексу з ракетою 9M729 відбулося у 2014 році, що в принципі співпадає з даними, які надавалися на презентації російською стороною.

Відповідно до планів державного замовлення у 2016 було виготовлено вісім пускових установок МЗКТ-7930 та 4 транспортно-завантажувальних машини 9Т256 для оперативно-тактичного ракетного комплексу «Искандер-М» з покращеними характеристиками, які могли бути відправленими для полігонних випробувань до складу 630 ракетного дивізіону на ракетний полігон «Капустин Яр».

З поздоровлення на честь 70-ї річниці створення 4 міжгалузевого ракетного полігону МО РФ «Капустин Яр» від генерального конструктора ОКБ «Новатор» говориться про те, що «особовий склад полігону зробив неоціненний вклад у розробку та створення ракетних комплексів різного класу з такими ракетами як 9M82, 9M82MД, 9M83, 9М723, 9M728, 9M729, 77Н6-H, MН-300, 53T6».

Станом на початок 2019 року у СВ ЗС РФ вже розгорнуто щонайменше 72 одиниці ОТРК «Искандер-М», які перебувають на бойовому чергуванні в 11 ракетних бригадах, при цьому фактична їх кількість може бути доведена до 90 одиниць:

  • 26-а рбр, м. Луга, ЗахВО, Ленінградська область, в 2011 році завершене формування бригади у складі до 12 ПУ;
  • 107-а рбр, м. Біробіджан, СхВО, з 28 червня 2013 року у складі до 12 ПУ;
  • 1-а рбр, м. Краснодар, ПівдВО, з 14 листопада 2013 року у складі до 12 ПУ;
  • 112-а окр.гв. рбр, м. Шуя, ЗахВО, Івановська область, з 8 липня 2014 року у складі до 12 ПУ;
  • 92-а орбр, с.м.т. Тоцкое-2, Оренбургська область, ЦентВО, з 19 листопада 2014 року у складі до 12 ПУ;
  • 103-а окр. гв. рбр, м. Улан-Уде, СхВО, з 17 липня 2015 року у складі до 12 ПУ;
  • 12-а орбр, м. Моздок, Північна Осетія, ЦентВО, з 18 листопада 2015 у складі до 12 ПУ;
  • 20-а гв. рбр, 5 загальноговійськової армії, СхВО, м. Уссурійськ, Приморський край, з 24 липня 2016 року у складі до 12 ПУ;
  • 119-а окр рбр 41 загальноговійськової армії, с.м.т. Єланський, Свердловської області, ЦентВО, з 11 листопада 2016 року у складі до 12 ПУ;
  • 3-а окр рбр 29 загальноговійськової армії, с.м.т. Горный, Чита-46, СхВО, Забайкальський край, з 9 червня 2017 року у складі до 12 ПУ;
  • 152 окр. гв. рбр 11 армійського корпусу БФ, с.м.т. Черняховск, Калініградська область, з 10 лютого 2017 року у складі до 12 ПУ