Реформа, яка зараз відбувається в українській спецслужбі, не тільки змінить радянську модель КДБ, за якою на початку 90-х була побудована СБУ, а й значно почистить її ряди. Повідомляє Перший Блогпост.

Розкриття завербованого ФСБ агента генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова показало, що, як і загалом у суспільстві, у спецслужбі теж залишається той кожен третій, хто сумує за «совком». Це не означає, що вони автоматично є ворожими агентами чи потенційними зрадниками.

Хоча, згадаймо 2014 рік. Чотири підрозділи СБУ – Донецьке, Луганське, Кримське і Севастопольське управління, а це близько 3 тисяч співробітників, залишилися на анексованих/окупованих територіях. І майже половина з них присягнули Російській Федерації та продовжили службу у ФСБ РФ. Це були свідомі рішення. Отже ці «офіцери» або були ще раніше завербовані росіянами, або ж ніколи не ідентифікували себе з Україною і без докорів сумління перейшли на інший бік.

Ймовірно, що певний відсоток таких співробітників залишаються в СБУ і зараз, хіба що у різних пропорціях по регіонам. І хоча повноцінне вербування займає 5-7 років, його дуже спрощує легке ментальне порозуміння: виховані у лавах ФСБ агенти легко адаптуються до роботи під прикриттям в Україні. Росіяни прекрасно знають і розуміють всі процеси, методики, технології української спецслужби. Знають «тонкі» та слабкі місця в системі, бо вони ідентичні до російських. Цей ефект підсилюється відсутністю мовного бар’єру.

І чим швидше нинішній голова СБУ позбудеться цього спадку, тим краще для всіх. Тому скорочення кадрів має йти не тільки за лінією пенсіонерів. Залишитися повинні професіонали і патріоти, має бути це поєднання.

Та й взагалі слід відходити від копіювання традицій КДБ-ФСБ, і робити свою, оригінальну модель спецслужби. Нехай це буде щось середнє між МІ5 і ФБР. Ясно, що ВВП і витрати на спецслужби у нас будуть не співрозмірні, і функції можуть відрізнятися саме через близькість РФ на кордоні. Але чимдалі наша спецслужба буде відмовлятися від радянських методичок, тим важче будуть піддаватися вербуванню її співробітники.

Якщо у процесі реформи СБУ відбувається скорочення штату хоча би на третину, то якраз реально відсіяти всіх «сочувствующих» и «ностальгирующих».

Звісно, серед старших вікових категорій таких людей буде більше: чимало з них вчилися у радянських військових вишах або, як той же Шайтанов, пересікалися з російськими колегами на спільних навчаннях і навіть мають якісь нагороди-медалі-грамоти з двоголовим орлом.

Не дуже просте завдання. Але Баканов, напевне, для себе розуміє, що реформа СБУ, яку він розпочав, не просто має зробити спецслужбу європейського зразка, а зменшити загрозу диверсій зсередини. Фактично, це означає – заблокувати ворогам доступ і можливість для інтеграції в СБУ шпигунів і агентів.

Для цього має бути такий фейс-контроль на вхід у нову структуру, щоб пройти його могли тільки найкращі, і який заодно відсіє ще й різного роду зрадників і корупціонерів.

Автор: Юрій Мартинов