Росія активно фінансувала просування так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка», який надавав російській мові статус регіональної в Україні, а фактично наближав її до статусу державної. Це фінансування здійснювалося як до, так і після ухвалення закону, і охоплювало публічні заходи, статті в ЗМІ та друковані матеріали, спрямовані на українську громадськість та міжнародні інституції. Такі дії мали на меті чинити політичний тиск на українську владу, як встановили журналісти програми «Схеми» (Радіо Свобода) на основі аналізу документів, що були витіковані з російської державної організації «Правфонд», яка займається підтримкою співвітчизників за кордоном.
Співавтори цього мовного закону, Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, не надали коментарі на запит «Схем».
У 2012 році розгляд закону, який отримав назву за прізвищами його авторів, викликав бійки в парламенті та масові протести, проте був ухвалений. Закон запроваджував статус «регіональних» мов для тих, якими користується понад десять відсотків жителів певної території. В результаті, російська мова стала регіональною в 13 з 27 адміністративних одиниць України.
Журналісти з’ясували, що Колесніченко отримував фінансування від «Правфонду» для заходів, що підтримували цей мовний закон, як до, так і після його ухвалення. Наприклад, у лютому 2012 року, за півроку до ухвалення закону, Колесніченко звернувся до «Правфонду» з проханням надати 1,9 мільйона рублів (приблизно 65 тисяч доларів на той час) для підготовки альтернативного звіту про нібито невиконання Україною міжнародного договору Ради Європи.
Згідно з документами, що стали доступними «Схемам», «Правфонд» затвердив заявку Колесніченка і надав 1,2 мільйона рублів (близько 41 тисячі доларів) для реалізації інформаційної кампанії, яка включала публікацію звіту двома мовами – українською та англійською.
У звіті нардепа для Ради Європи, зокрема, йшлося про відсутність квот для російської мови на радіо- та телемовлення, а в офіційних документах української влади підкреслювалося, що російська мова вже фактично витіснила українську у багатьох сферах життя великих міст.
Співавтором звіту Колесніченка був Руслан Бортнік, а вступне слово підготував Сергій Ківалов. Бортнік зазначив, що не знав про фінансування звіту з боку Росії.
Після ухвалення закону у 2013 році, «Правфонд» надав Колесніченку ще понад два мільйони рублів (близько 65 тисяч доларів) на видання брошури для російських співвітчизників в Україні, що містила інструкції про використання мовного закону.
Поширення цієї брошури планувалося серед держорганів України та міжнародних організацій, а також для презентування в Києві. Однак захід було відкладено, і замість Ківалова на ньому виступив Михайло Товт, колишній нардеп.
Брошуру Товт підготував разом зі Степаном Черничком, тодішнім проректором Закарпатського угорського інституту, котрий нині є депутатом Закарпатської облради від Партії угорців України.
Згідно з документами, автори брошури закликали до використання російської мови в обслуговуванні клієнтів, підкреслюючи, що офіціанти можуть спілкуватися виключно російською мовою, якщо це обрали відвідувачі закладу.
Згідно з витоками, за написання коментарів до брошури, Черничко і Товт отримали по 5000 гривень (на той час приблизно 600 доларів).
Незважаючи на ухвалення нового законодавства про скасування закону Ківалова-Колесніченка у 2014 році, остаточно це питання було вирішене лише в 2018 році, коли Конституційний суд визнав цей закон неконституційним.
