Удар Росії по Краматорську і Біленькому на Донеччині, здійснений влітку цього року, є частиною підходу РФ, ціллю якого є поширити серед цивільних страх перебування поруч із військовими, заявила правозахисна організація Truth Hounds, яка документує воєнні злочини російської армії в Україні.
Truth Hounds презентувала розслідування російського удару по Краматорську і Біленькому на Донеччині 27 червня 2023 року, внаслідок якого загинули 13 людей, зокрема письменниця і документаторка організації Вікторія Амеліна, і ще понад 60 – були поранені.
Правозахисники заявили, що розслідувана атака на Краматорськ і Біленьке – «це окремий інцидент у загальному патерні дій російської армії, про який вже можна говорити, як про встановлений».
«Він полягає в атаках на часто законні військові цілі, які сплановані й здійснені таким чином, щоб супутньо постраждало якомога більше цивільних. Мета цього підходу полягає у поширенні серед цивільних страху перебування поруч із військовими. Для розколу українців, спрямованого на маргіналізацію війська і відділення його від інших частин суспільства», – йдеться у звіті.
Серед інших таких ударів в організації назвали удар 4 липня цього року крилатою ракетою «Іскандер-К» по місту Первомайський Харківської області, тоді ракета влучила неподалік церемонії прощання із загиблим військовослужбовцем спецпідрозділу «Кракен»; удар «Іскандер-К» 19 серпня 2023 року по будівлі Чернігівського драматичного театру; удар «Іскандер-М» 5 жовтня 2023 року по селу Гроза на Харківщині, де місцеві жителі зібралися на перепоховання односельця військового, внаслідок удару загинули 59 цивільних осіб.
Щодо удару по Краматорську і Біленькому в червні цього року, то команда документаторів і розслідувачів встановила, що напад завдала 47-а ракетна бригада 8-ої загальновійськової армії ЗС РФ під командуванням полковника Віталія Бобиря, застосувавши крилаті ракети «Іскандер-К». «Цю атаку слід кваліфікувати як воєнний злочин у вигляді невибіркового нападу», – йдеться в заяві організації.
У Truth Hounds повідомили, що для встановлення цих даних зібрали 22 свідчення очевидців і потерпілих, зокрема тих, кого до цього не опитували взагалі, а також дослідили характер руйнувань і місць влучання під час польової місії, провели OSINT-розвідку і проаналізували практики застосування міжнародного гуманітарного і кримінального права.
В організації зауважили, що після опитування десяти очевидців і постраждалих з-поміж відвідувачів закладу, що постраждав під час атаки РФ, і чотирьох співробітників Ria Lounge, які були на робочій зміні в день атаки, було встановлено, що в той день в кафе тривалий час на організованому приватному заході перебували до 40 військовослужбовців одного з підрозділів ЗСУ, включно з представниками його командування.
«Захід був запланований за місяць до дня проведення і розділений на дві частини: візит перших відвідувачів з-поміж військовослужбовців був запланований на 13:00, а друга група мала прибути о 19:00. В обох випадках йшлося про групи по 20 осіб кожна. Однак не всі свідки були одностайні в тому, що друга група військових, що мала прибути ввечері, взагалі з’явилася того дня у закладі. Паралельно, в той самий час, ще один захід мав проводитися в селищі Біленькому, в місцевому закладі «Лагуна», розташованому на розі вулиць Бєляєва і Софіївської. Друга ракета влучила за десять метрів від цього закладу», – йдеться в повідомленні.
Попри присутність великого відсотка українських військовослужбовців серед відвідувачів Ria Lounge у вечір нападу, цю подвійну атаку на Краматорськ і Біленьке слід кваліфікувати як воєнний злочин у вигляді невибіркового нападу, наголошують правозахисники. Вони пояснюють, що міжнародне гуманітарне право забороняє невибіркові напади, які супутньо потягнуть за собою втрати життя серед цивільного населення.
«Об’єкт, який було уражено, був розташований у густонаселеному районі великого міста і використовувався як цивільними, так і військовими. Єдиними об’єктами, ураження яких могло бути законним, були українські військовослужбовці. Той факт, що ціль атаки була не статичною, а рухомою, мав змусити атакувальника здійснювати ретельний контроль за ціллю. Однак цього, як з’ясували розслідувачі Truth Hounds, росіяни не зробили. Факт застосування крилатої ракети, зброї з високою руйнівною силою, свідчить, що виконавець знав про можливі наслідки й не бажав уникати надмірної шкоди, яку могла завдати (і таки завдала) ця атака», – наголосили у Truth Hounds.
Російські війська ввечері 27 червня завдали ударів по центру Краматорська й обстріляли приватний сектор Біленького біля Краматорська, внаслідок чого загинули 13 людей і понад 60 – були поранені.
Згодом Служба безпеки України повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську 27 червня. За даними відомства, коригувальником є житель Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства, дистанційно завербований російським ГРУ.