У Києві відспівали лідера ОУН Андрія Мельника та його дружину

У Києві відспівали лідера ОУН Андрія Мельника та його дружину

У Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві відбулася панахида за полковником армії Української Народної Республіки та лідером Організації українських націоналістів (ОУН) Андрієм Мельником і його дружиною Софією Федак-Мельник. Останки подружжя були привезені до столиці 22 травня.

Під час заупокійної служби єпископ-помічник Київської архиєпархії владика Йосиф Мілян наголосив на значенні Андрія Мельника для українського національного руху:

«Андрій Мельник був воїном, був полковником армії Української Народної Республіки, соратником Євгена Коновальця і провідником українського національного руху в один із найважчих періодів нашої історії. Але дуже важливо сказати сьогодні інше. Андрій Мельник був людиною, глибоко вкоріненою у духовний світ Української греко-католицької церкви».

Полковник Армії УНР Андрій Мельник та його дружина Софія Седак-Мельник: літургія за упокій після прибуття їхніх останків до Києва. Київ, Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ. 23 травня 2026 року

Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук також виступила перед присутніми, підкресливши, що віра Андрія Мельника та його покоління стала основою сучасної української державності.

«Пан Андрій Мельник – людина із шовку і сталі. Людина-дипломат, далекоглядний державник, який за своє життя не побачив незалежної України. Але який усіма своїми справами, усією своєю душею вірив. Вірив у те, що Україна буде», – сказала Верещук.

Останки Андрія Мельника і Софії Федак-Мельник були ексгумовані в Люксембурзі 19 травня. Офіційне перепоховання заплановане на 24 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі. Також 19 травня президент Володимир Зеленський заявив про підготовку рішень щодо інших видатних українських постатей, серед яких полковник Євген Коновалець.

Андрій Мельник, який очолив ОУН у 1938 році після загибелі Євгена Коновальця, був полковником армії Української народної республіки, пережив численні тюремні ув’язнення та німецький концтабір, а з 1945 року жив в еміграції. Помер у 1964 році в німецькому Кельні і був похований у Люксембурзі, де провів останні роки свого життя. Відомо, що про його смерть у Радянському Союзі дізналися з повідомлення Радіо Свобода.

Читайте також