У Києві внаслідок нічного масованого удару російських військ без теплопостачання залишилися 1170 багатоповерхових будинків, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Дарницький і Дніпровський райони переважно без тепла через нічні атаки на інфраструктуру столиці. Загалом по місту наразі 1170 багатоповерхівок без теплопостачання. Комунальні служби та енергетики вже розпочали відновлювальні роботи. Також тривають роботи в будинках, де до цього не було опалення», – зазначив Кличко у телеграмі.
Ввечері напередодні він повідомляв, що без тепла залишалося близько 80 багатоповерхівок, які раніше втратили опалення через попередні масовані атаки росії на енергетичну інфраструктуру України.
Нова атака сталася на тлі чергової хвилі холодів в Україні, зокрема в Києві температура опустилася до -20 градусів.
У ніч проти 3 лютого російські військові здійснили ще один масований удар по Україні, зокрема по енергетичних об’єктах. У Харкові, за даними місцевої влади, через атаку без тепла залишаться щонайменше 820 житлових будинків.
Внаслідок ударів у Києві постраждали щонайменше три людини, наслідки зафіксовані у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, де сталися пошкодження житлових будинків, дитячого садка та автозаправної станції.
«Це вже дев’ята масована атака на теплоелектростанції компанії з жовтня 2025 року», – зазначили в ДТЕК, підкреслюючи, що з початку повномасштабного вторгнення російські війська атакували їхні ТЕС понад 220 разів, внаслідок чого 59 енергетиків отримали поранення, четверо загинули.
Повітряні сили України повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів і ракет по українських містах. Атака відбулася на фоні запланованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США та росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Президент США Дональд Трамп, який намагається домогтися мирної угоди між Україною і росією, 29 січня заявив, що просив російського лідера Володимира Путіна утриматися від атак на українські міста упродовж тижня, і той нібито погодився. У Кремлі підтвердили, що згодні не завдавати ударів до 1 лютого.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський зазначав, що тиждень, під час якого лідер рф Володимир Путін обіцяв своєму американському колезі Дональду Трампу утриматися від ударів по українській енергетиці, розпочався в ніч проти 30 січня.
2 лютого Зеленський повідомляв, що протягом доби не було цілеспрямованих російських ударів по енергетиці, але рф зосередилася на ударах по логістиці.
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами та РСЗВ.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя є ознакою геноциду.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці цієї Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи, навмисне створення умов, що призводять до знищення групи, переслідування людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях, депортація дітей без батьків та інші дії, що підпадають під визначення геноциду.
Керівництво росії заперечує, що під час війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, руйнуючи лікарні, школи та об’єкти енергетики.
