У Краматорську зафіксовано збільшення кількості постраждалих внаслідок обстрілів, повідомив голова Донецької області Вадим Філашкін 29 березня. Станом на 18:00, кількість жертв зросла до трьох загиблих та 13 поранених.
За його словами, в результаті удару пошкоджено 11 приватних будинків, сім багатоповерхівок, п’ять адміністративних будівель, крамницю, кав’ярню та шість автомобілів. Остаточні наслідки обстрілу ще уточнюються.
Національна поліція повідомила, що внаслідок масованих обстрілів російських військ протягом дня в області постраждали загалом 17 осіб.
Зокрема, вранці 29 березня російська армія вдарила трьома дронами «Герань-2» по Слов’янську, в результаті чого 49-річний чоловік отримав поранення, пошкоджені чотири багатоквартирних будинки, готель та автомобілі.
«Близько 08:00 внаслідок влучання БПЛА «Молнія» в Олексієво-Дружківці травмовано двох цивільних осіб: 60-річного чоловіка та 58-річну жінку», – зазначила поліція.
Краматорськ також зазнав повторних обстрілів, за попередніми даними, касетними боєприпасами. Нацполіція повідомляє про одного пораненого.
Російські військові скинули авіабомби на Краматорськ вдень 29 березня. Внаслідок цього загинули троє осіб, серед яких 13-річний хлопчик; раніше повідомлялося про семеро постраждалих.
«Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різні види озброєння», – зазначила українська влада.
Ці удари кваліфікуються як воєнні злочини російської федерації, і на них вказують міжнародні організації. Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я мають на меті позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання та медичної допомоги.
Важливим є те, що ці дії вважаються ознакою геноциду. Правники і правозахисники стверджують, що Росія вчиняє злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, включаючи публічні заклики до знищення українців, цілеспрямовані обстріли і переслідування людей з проукраїнською позицією.
Конвенція про запобігання злочину геноциду була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, і країни-учасниці зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них.
Російське керівництво заперечує, що армія здійснює ударні дії по цивільній інфраструктурі України, що призводить до загибелі цивільного населення та руйнування житлових і соціальних об’єктів.
