Внаслідок російського удару по Сумах загинули двоє працівниць закладу освіти, про що повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 6 травня.
«Це жінки 48 та 45 років. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих», – заявив він.
За словами Григорова, внаслідок атаки постраждали ще семеро людей, яким була надана необхідна допомога. У лікарні залишається 52-річна жінка, яка отримала важкі поранення.
Деталі атаки та наслідки
Григорів зазначив, що під час ранкової атаки над областю було зафіксовано близько 10 російських безпілотників:
«Частину безпілотників Силам оборони вдалося знищити. Та, на жаль, два безпілотники влучили у будівлю дошкільного закладу».
Раніше повідомлялося про одну загиблу внаслідок цього ж удару по дитячому садку в Сумах.
Російські військові регулярно здійснюють атаки на українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різні види озброєння, зокрема ударні БПЛА, ракети та реактивні системи залпового вогню.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, які спрямовані на позбавлення людей доступу до електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя, вважаються ознаками геноцидних дій.
Міжнародна реакція
За словами правників і дослідників геноцидів, під час війни Росія вчиняє дії, що можуть підпадати під визначення геноциду. Це включає публічні заклики до знищення українців, а також цілеспрямовані обстріли інфраструктури.
Конвенція про запобігання злочину геноциду, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати таким актам та карати за них.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, стверджуючи, що їхні дії не націлені на цивільне населення.
