Російські війська здійснили 151 атаку на позиції українських сил від початку доби, за даними Генштабу ЗСУ станом на 16:00. Найбільше атак було зафіксовано на Покровському напрямку.
«Від початку доби окупанти здійснили 58 атак на позиції наших захисників у районах населених пунктів Володимирівка, Білицьке, Нове Шахове, Никанорівка, Червоний Лиман, Мирноград, Родинське, Новоекономічне, Покровськ, Сухий Яр, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Дачне, Філія та у напрямку Новопідгородне, Гришине, Кучерів Яр, Вільне. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники вже відбили п’ятдесят атак», – йдеться в повідомленні.
Крім того, 20 атак сил рф українські військові відбили на Костянтинівському напрямку, 16 – на Олександрівському напрямку.
Також, за інформацією українського командування, бойові зіткнення відбулися на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Ситуація на Покровському напрямку
12 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що Покровський напрямок залишається ключовим у контексті російського наступу. Там спостерігається найбільша кількість щоденних штурмових дій з боку рф, а також зосередження значної частини угруповання російських військ.
Як повідомлялося, важливий вузол української оборони на Донеччині – Покровськ – опинився на межі захоплення після того, як військам рф вдалося прорватися до міста. Загроза оточення для Покровсько-Мирноградської агломерації зросла, оскільки ці міста нині перебувають у «напівкотлі». Відстань між «червоними зонами» в його «горловині» становить 9 кілометрів, а глибина «кишені» – близько 12 кілометрів.
Контроль над ситуацією
Головнокомандувач Збройних сил України, відвідавши Покровський напрямок, заявив, що про контроль військ рф над Покровськом або оперативне оточення угруповання Сил оборони України наразі не йдеться.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg повідомив, що «будь-яке рішення про виведення військ із міста є справою військових командирів на місцях».