Україна продовжує повертати борців за свою незалежність, які були поховані за кордоном, зокрема в Європі та Америці. Це підкреслив президент Володимир Зеленський, заявивши, що «ми маємо можливість і моральний обов’язок перепоховати їх тут, в Україні, вдома».
Так він прокоментував ексгумацію Андрія Мельника, другого очільника Організації українських націоналістів (ОУН), та його дружини Софії Федак-Мельник у Люксембурзі. Зеленський назвав їх «знаковими українцями ХХ століття, яких поважають».
Президент зазначив, що «готуються рішення щодо полковника Євгена Коновальця та інших сильних історичних постатей. Український народ заслуговує на свою історичну пам’ять, і цю справжню пам’ять ми зміцнюємо. Дякую всім, хто нам допомагає! Команда Офісу зараз сфокусована зокрема на цьому завданні».
Голова ОУН Богдан Червак повідомив, що в Люксембурзі відбулася церемонія ексгумації праху Андрія Мельника і його дружини. «На церемонію ексгумації прибули уповноважені представники української влади: Офісу Президента України, МЗС України, Українського інституту національної пам’яті».
Офіційна церемонія перепоховання запланована на 24 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі в Пантеоні видатних українців.
Андрій Мельник, народжений 12 грудня 1890 року у селі Воля Якубова Дрогобицького повіту на Львівщині, був полковником Армії УНР, одним із організаторів формації Січових стрільців у Києві та Української військової організації (УВО). Після вбивства у 1938 році Євгена Коновальця агентом КДБ, Мельник очолив ОУН. У 1940 році в організації стався розкол між його прихильниками та прихильниками Степана Бандери через суперечки щодо керівництва та методів боротьби.
Андрій Мельник був в’язнем польських тюрем і німецького концтабору. З 1945 року жив в еміграції у Німеччині та Люксембурзі. У 1957 році він запропонував створити світове об’єднання українців, що стало основою для виникнення Світового Конгресу Вільних Українців у 1967 році. Мельник помер у 1964 році в Кельні, Німеччина, і був похований у Люксембурзі, де провів останні 18 років свого життя. За даними архівів, про його смерть у Радянському Союзі дізналися з повідомлення Радіо Свобода.
