В.о. керівника ПАТ “КИЇВЗДНІЕП” Григоренко М.І. спільно з комендантами займаються самозахватом кімнат гуртожитків, з метою розселення своїх родичів, знайомих та подальшої приватизації цих кімнат.
Підприємство “КИЇВЗДНІЕП” ПАТ “КиївЗНДІЕП” є провідною науково-проектною установою, що належало до сфери функціонального управління Мінрегіонбуду України.
Інститут був заснований у 1963 році як комплексний інститут нового типу, в основу діяльності якого покладено системний підхід до проектування: наукові дослідження – експериментальне проектування – будівництво. У 1994 році інститут був реорганізований у ВАТ “КиївЗНДІЕП”. За роки свого існування Товариство створило багато проектів
житлових і громадських будівель, що складають в Україні понад 60% забудови. Інститутом розроблені унікальні об’єкти, добре знані в багатьох містах України та закордоном. Так, вже давно стали візитною карткою столиці готелі “Київ”, Президент-готель “Київський”, “Спорт” , торговельні заклади “Будинок меблів”, “Будинок торгівлі”, Дитячий світ. До кращих зразків можна віднести готель “Градецький” у Чернігові, учбово-виховні комплекси у Києві, Луганську, Дніпропетровську, Алчевську та інших містах, пансіонат “Чайка” в Алушті, Республіканську клінічну лікарню в Кишиневі, комплекси вищих учбових закладів у Львові, Києві, Кишиневі, центральний спортивний комплекс (нині “Олімпійський”) у Києві та інші. Багато об’єктів отримали Державні премії, дипломи, нагороди. Але підприємство довели до банкрутства з величезними боргами.
На балансі підприємства знаходились дуже “ласі шматки” державного майна, такі як основна адміністративна будівля Інституту, у самому серці столиці, за адресою: Печерський район, Л. Українки, 26, площею 45 000 м2 та гуртожитки тощо. В.о. директора Григоренко М.І. не нова людина на підприємстві, працював на різних посадах, керував юридичним відділом у період початку та доведенням до збиткового цього підприємства програючи завідомо в судах всі судові справи проти колишніх його керівників та працівників, податкової служби, внаслідок чого арештовані всі його рахунки та не може нормально функціонувати. Всім відомо, що розробка проектів всіх договорів, візування управлінських рішень на державних підприємствах без юриста неможливі. Григоренко встиг попрацювати заступником директора з управління майном, і ось перед рішенням про приватизацію цього “керувальника майном” призначають виконуючим обовʼязки директора, для завершення процедури дерибану.
Є кілька кримінальних справ проти керівників цього підприємства, судових рішень щодо незаконний дій. Звісно без керівника юридичного відділу або заступника директора з управління майном тут не обійшлося….
Скориставшись нагодою, Григоренко М.І., який за все життя працювавши на різних керівних посадах в тому числі проектному Інституті, не заробивши собі “на куточок житлової площі”, переїжджає у гуртожиток по вул. Петра Болбочана, 6а та починає керувати тут. У зговорі з підлеглими “хапугами” починають займатися незаконним виселенням мешканців та заселенням у житлові кімнати своїх родичів та – за гроші – осіб, жодним чином не причетних до діяльності підприємства.
У звʼязку із наявною інформацією, ПАТ “КИЇВЗДНІЕП” передано на приватизацію у Фонд Державного майна, а гуртожитки які на балансі підприємства плануються передати у комунальну власність громад. Тепер зрозуміло, в чому полягає наміри в.о. директора щодо заселення кімнат гуртожитків, а саме роздати державне майно “своїм” або за винагороду перед подальшою приватизацією.
Ситуація з державним житлом в Україні критична. Сотні тисяч пільговиків, малозабезпечених, інвалідів стоять в чергах на хоч будь який власний куточок житлової площі. У війну багато переселенців, які втратили майно і не мають де жити. І для них такі в.о. керівників за їх останні гроші готові “допомогти”..Але на жаль, поки в нас є такі “керівники” ситуація в цьому питанні не зміниться.
Скільки ще можно терпіти таких “керувальників державним майном”, які набивать свої кишені?