Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) висунула підозри 41 народному депутату Верховної Ради IX скликання, про що повідомив голова САП Олександр Клименко в інтерв’ю.
«Загалом підозру від САП отримав 41 депутат Верховної Ради IX скликання. За десять років роботи антикорупційних органів підозри отримали 79 колишніх і чинних народних депутатів», – зазначив він.
Клименко підкреслив, що розслідування щодо ймовірних хабарів депутатам за голосування почалися наприкінці 2021 року.
Він також відзначив, що перше кримінальне провадження було зареєстроване колишньою генпрокуроркою Іриною Венедіктовою на основі заяв, які надійшли наприкінці 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році депутати на деякий час не отримували виплат «у конвертах».
«Коли ми дізналися, що ці виплати поновилися, ми продовжили роботу в цьому напрямку. Правоохоронці періодично вносили дані до ЄРДР щодо народних депутатів, зокрема, генпрокурор Андрій Костін і нинішній генпрокурор Руслан Кравченко. У грудні 2025 року ми оголосили підозру п’ятьом депутатам», – додав він.
За словами Клименка, в листопаді 2025 року правоохоронці отримали інформацію про спроби «перекупити народних депутатів», щоб ті вийшли з фракції «Слуга народу» або голосували не так, як цього хотіла монобільшість.
«Юлія Тимошенко ініціювала переговори з окремими парламентарями щодо системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань», – зазначив Клименко.
Національне антикорупційне бюро і САП 14 січня повідомили про підозру Юлії Тимошенко за частиною 4 статті 369 КК України. Її звинувачують у намаганні забезпечити лояльність депутатів під час голосувань. Тимошенко назвала звинувачення провокацією, а матеріали справи – «сфальшованими».
16 січня Вищий антикорупційний суд обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави у розмірі понад 33 мільйони гривень, наклавши на неї ряд процесуальних обов’язків. 23 січня за неї було внесено заставу.
