У Слов’янську зафіксовано зростання числа загиблих внаслідок російської атаки, про що повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 10 березня.
«Щонайменше четверо загиблих і 16 поранених – такі попередні наслідки ранкового удару по Слов’янську», – зазначив він.
Філашкін також повідомив, що серед постраждалих є 14-річна дівчинка.
«Знову – цинічний удар по цивільних. Цього разу росіяни скинули на середмістя Слов’янська три авіабомби. Наразі відомо про 6 пошкоджених багатоповерхівок і 10 автівок», – прокоментував голова області.
Він додав, що відповідні служби вже працюють на місці події, і наразі встановлюються остаточні наслідки інциденту.
Сьогодні вранці російські війська завдали удару по центру Слов’янська трьома керованими авіабомбами, повідомив голова міської військової адміністрації Вадим Лях. Спочатку інформація свідчила про двох загиблих і 11 поранених.
Російські військові систематично атакують українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різні види озброєння, такі як ударні БпЛА, ракети, КАБи та РСЗВ.
Українська влада та міжнародні організації вважають ці дії воєнними злочинами рф і зазначають, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електрики, тепла, води, зв’язку, медичної допомоги, вважаються ознаками Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Керівництво росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.