У зустрічі, що відбулася за ініціативи Великої Британії, взяли участь представники понад 40 країн та ключових міжнародних організацій, серед яких Міжнародна морська організація та Європейський Союз. Ця інформація була оприлюднена пресслужбою британського Міністерства закордонних справ.
Очільниця МЗС Великої Британії Іветт Купер підкреслила важливість цієї зустрічі, зазначивши, що вона яскраво продемонструвала «рішучість міжнародної спільноти забезпечити свободу судноплавства та знову відкрити Ормузьку протоку».
«Іран намагається тримати світову економіку в заручниках в Ормузькій протоці. Вони не повинні перемогти. З цією метою партнери сьогодні закликали до негайного та безумовного відновлення (функціонування) протоки та дотримання основоположних принципів свободи судноплавства та морського права».
Купер також повідомила, що учасники зустрічі обговорили ряд можливих колективних дій, серед яких:
- посилення міжнародного дипломатичного тиску, зокрема через ООН, для надіслання сигналів Ірану про необхідність забезпечення безперешкодного транзитного проходу через Ормузьку протоку та відмови від стягнення мита для суден;
- вивчення скоординованих економічних та політичних заходів, зокрема санкцій, для тиску на Іран у разі, якщо протока залишиться закритою;
- співпраця з Міжнародною морською організацією для забезпечення звільнення тисяч кораблів і моряків, які опинилися в пастці в протоці.
Спільна операція Сполучених Штатів та Ізраїлю проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого, призвела до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та багатьох інших високопосадовців іранського режиму.
У відповідь на ці дії іранські військові атакували ракетами та дронами не лише Ізраїль і військові об’єкти США в регіоні, а й численних своїх сусідів, яких Тегеран вважає союзниками Сполучених Штатів.
Іран заблокував Ормузьку протоку практично одразу після початку конфлікту на Близькому Сході. Через цю протоку проходить до п’ятої частини всього морського експорту нафти (близько 20 мільйонів барелів на добу) та зрідженого газу. Блокування протоки призвело до різкого зростання цін на нафту. Наприкінці березня в парламенті Ірану оголосили про намір стягувати мита за прохід через протоку.
