21 травня російська армія знову здійснила атаку на Дніпро, про що повідомив голова області Олександр Гажа. У результаті обстрілу два багатоповерхові будинки зазнали ушкоджень, що призвело до виникнення пожежі.
Спочатку інформація свідчила про п’ятьох постраждалих, з яких чотирьох було госпіталізовано в стані середньої тяжкості. Згодом Ганжа уточнив, що кількість поранених зросла до 11:
«Серед них – 13-річний хлопчик. Він госпіталізований. Як і семеро дорослих. Всі у стані середньої тяжкості».
Троє з постраждалих перебувають на амбулаторному лікуванні.
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру за допомогою різного виду озброєння, включаючи ударні безпілотники, ракети та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги вважаються ознаками геноцидних дій. Правники та дослідники геноцидів вважають, що під час війни росія вчиняє різноманітні злочини проти громадян України, які можуть бути визнані геноцидом, зокрема:
- оголошення намірів про знищення українців;
- публічні заклики до їх знищення;
- цілеспрямовані обстріли життєвих систем та медичних закладів;
- винищення інтелігенції;
- депортація дітей без батьків до росії.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати геноциду та карати за нього.
Керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільному населенню та інфраструктурі України, стверджуючи, що їх дії не призводять до суттєвих наслідків для цивільних осіб.
