Мінкульт пояснив, як із 16 липня почне діяти мовний закон

16 липня набувають чинності норми мовного закону, які регулюють використання державної мови під час культурних заходів

Про це йдеться у роз’ясненні Міністерства культури, наданому Укрінформу. Там нагадали, що 16 липня 2021 року набирають чинності частини друга-шоста, восьма статті 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ці статті регулюють застосування державної мови у сфері культури.

Відповідно із 16 липня мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова, за винятком, якщо йдеться про корінні народи, або інша мова виправдана художнім, творчим задумом організатора заходу.

Супровід культурних заходів в Україні також має здійснюватися державною мовою, або ж із синхронним чи послідовним перекладом такого виступу державною мовою.

Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки виготовляються державною мовою. Можна дублювати іншою мовою, але не більшим обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою.

Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави в державному чи комунальному театрі іншою мовою, ніж державна, має супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.

Мовою музейної справи та мистецьких виставок, а також мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні має бути державна. Виняток — на кінофестивалях і в кінотеатрах допускається показ фільмів мовою оригіналу, але із субтитрами, виконаними державною мовою.

Туристичне та екскурсійне обслуговування має бути українською мовою, але туристичне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою.

Раніше з 16 січня набула чинності норма мовного закону, згідно якої обслуговування українською мовою стає обов’язковим для всіх закладів сфери послуг. Спілкування персоналу з відвідувачами повинно відбуватися державною мовою, винятком є лише особисте прохання клієнта.

Державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування: підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини). Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Омбудсмен Тарас Кремінь нагадав місцевій владі, що вона теж повинна дотримуватися мовного законодавства.

Штрафи у розмірі від 5,1 до 6,8 тисяч гривень за відсутність обслуговування українською мовою почнуть виписувати з 16 липня 2022 року. Однак група народних депутатів пропонує скасувати штрафи для суб’єктів господарювання за порушення закону про застосування державної мови в сфері обслуговування.

За тиждень дії норми закону про мову обслуговування до омбудсмена надійшло близько 200 звернень про порушення. Найбільше таких заявок з Києва та області.

Майже половина звернень до уповноваженого із захисту державної мови стосуються відсутності української мови на інтернет-сайтах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *