Хто такий Юрій Назарук та кому він заважає…?

Поділитися

Назарук Юрій, двадцятичотирьохрічний уродженець Волинської області, мешканець міста героя – Києва. Він виріс у звичайній родині робітників разом з сестрою та братом. Юрій завжди цікавився спортом, ніколи не мав шкідливих звичок, не вживав алкоголь, не палив та не мав проблем та зв’язку з наркотиками. Пропагандуючи здоровий спосіб життя, Юра показував приклад ровесникам – професійно займався боксом, виступав на змаганнях і здобував медалі. Беручи участь у змаганнях, юнак почав заробляти перші непогані гроші та забезпечувати сім’ю. Так тривало до 2014 року. До того часу, поки все не змінилось в житті кожного з нас.

Звичайний хлопчина, який мріяв про краще майбутнє для своєї родини та країни, прийняв рішення захищати державу від агресорів. В рядах перших добровольців Юрій Назарук відправився на війну. На той момент в нього вже була вагітна дружина, але будучи справжнім патріотом він відчував свою необхідність захищати країну.

У складі полку АЗОВ Назарук провів на сході країни більше двох років. Щодня ризикуючи життям на території так званих ДНР і ЛНР, беручи участь в антитерористичній операції Юрій Назарук захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від агресора.
Після повернення з АТО до дружини та донечки Юрій зрозумів, що як відповідальний батько та чоловік має їх забезпечувати. Він продовжував будувати спортивну кар’єру та по при постійні тренування та фізичні навантаження у Юри вистачало часу і на родину.
Згодом у сім’ї Юрія Назарука народилась друга донечка. При шаленому навантаженні, кількох підробітках та продовженні спортивної кар’єри Юра розумів, що може бути корисним ще для когось та має сили щось змінювати.
Саме у цей момент, Юриного життя, починалась нова сторінка історії партії «Національний Корпус», тоді це ще було експериментом небайдужих активістів, і всім було цікаво, чи вийде щось корисне для людей з цієї ідеї.
Юрію Назаруку запропонували очолити осередок Національного Корпусу у Солом’янському районі м. Києва. Завдяки участі Юри у розвитку соціальних проектів та покращенні благоустрою Києва мешканці району та міста дізнались про політику Партії.
Рідний район, патріотичні ідеї, спонукання до покращень і реальні добрі справи – саме те, чого не вистачало небайдужому Юрі, який бажав кращого майбутнього для країни та своєї родини, нехай і починаючи лише з масштабів району. Юрій Назарук швидко зібрав біля себе коло небайдужих однодумців серед молоді і почав активний рух. Активісти робили все, що можна зробити маючи ідею, та не маючи капіталу.

Взимку хлопці просто ходили по вулицях і прибирали сніг на узбіччях, зупинках, на територіях лікарень, біля шкіл, дитячих садочків і всюди, де це не встигали робити комунальні служби району. Назарук регулярно проводив зустрічі з місцевими мешканцями для виявлення їх реальних проблем та надання допомоги, допомагав писати громадські звернення, щодо впорядкування переритих дворів, бездіяльності комунальних служб, змушував працювати місцевих депутатів.
Разом зі своїми однодумцями Юрій долучився до проекту «Одна кров» та був донором Київського міського центру крові. До того ж він агітував до боротьби з рекламою наркотичних засобів, які сьогодні заполонили все місто, патрулюючи з активістами вулиці і зафарбовуючи рекламу отрути.
Мешканці Повітрофлотського проспекту 15, у дворі яких можновладці хотіли побудувати багатоповерхівку, порушуючи встановлені законом норми будівництва, знають Юрія Назарука як активного захисника прав, який перешкодив незаконному будівництву. Тепер на цьому місці буде сквер імені героя сучасної Війни – Максима Шаповала. Це була особливо важлива тема для Назарука, адже він сам є ветераном АТО, та з серйозним ставленням шанує всіх героїв війни.
На рахунку добрих справ Юри також постійна підтримка Притулку для тварин SOS у Пирогово. Взимку 2017 року невідомі вже не вперше почали здійснювати напади на притулок, та відстрілювати тварин.

Юрій з активістами свого району чергував там вночі, та дбав про захист тварин. Команда Назарука почала займатись волонтерством, до них долучалось все більше і більше молоді, які збирали харчі, теплі речі для зимування тварин. Прибирали, годували, утеплювали вольєри, пиляли дрова та варили їсти – робили все, що на той час потрібно було для притулку.

Згодом Юрій розпочав збір допомоги для дитячих будинків. Небайдужі люди несли теплі речі, засоби гігієни, солодощі, іграшки у великих кількостях. Перед Новим роком Юрій Назарук організовував поїздки до дитячих будинків та передавав зібрані речі, щоб подарувати дітям свято. Буквально за пару місяців Юра та його команда однодумців відвідали дитячі будинки: «Оберіг», «Мрія Переяславщини», «Пугачівський дім інтернат для дівчат з особливостями розвитку» де Юра переодягнутий у Діда Мороза дарував для дітей свято та позитивні емоції. Разом з побратимами вони проводили в дитячих будинках уроки патріотизму, розповідали про Україну и спонукали дітей завжди кохати неньку. Діти його люблять і завжди чекають у гості.
Діяльність Юрія Назарука під «прапором» Національного Корпусу завершилась у травні 2018 року. Він пішов, разом з ним пішли всі, хто підтримував його ідеї. Але Назарук не зупинявся і самостійно почав все спочатку, але вже від свого імені.
Дуже динамічний розвиток, реальні справи, зроблені своїми силами, все більше і більше прихильників серед мешканців району призвело до того, що він почав комусь заважати.

Активно допомагаючи жителям Києва, дбаючи про благоустрій міста Юрій Назарук прислухався до порад активістів та прийняв рішення взяти участь у виборах, які проводитимуть у жовтні 2019 року.
Нічні погрози Юрію від невідомих осіб з наполегливими «вимогами» припинити перешкоджанню будівництва на Повітрофлотському проспекті 15 та відмовитись від участі у виборах не дали результату, тому в хід пішли чорні технології усунення конкурентів.
Першого листопада Юрія Назарука затримали біля його будинку, коли він відводив старшу доньку до дитячого садочку. Під час затримання були присутні 2 автобуси з бійцями спецпідрозділу КОРД, який зазвичай використовується Національною поліцією для вирішення надзвичайних ситуацій, рівень яких є настільки високим і складним, що може перевищити можливості сил оперативного реагування або оперативно-розшукових підрозділів.
Правоохоронці вимагали провести обшук у його квартирі, мовляв, там можуть бути докази вчинення злочину. Оскільки приховувати Юрію було нічого, він попросив дати йому кілька хвилин, щоб спокійно відвести доньку до садочку, після чого надав доступ до свого помешкання.
Як і варто було очікувати, правоохоронці не знайшли жодного доказу причетності Юри до будь-яких злочинів, після чого попросили проїхати з ними в Управління національної поліції, щоб підписати там протокол тільки що проведеного обшуку та відповісти на декілька запитань. Пішовши на зустріч правоохоронцям, Юрій приїхав за вказаною адресою та після 6 годинного очікування, замість протоколу обшуку та протоколу допиту, правоохоронці вручили Юрі протокол затримання та підозру.
Посилання слідчих на п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, як на підставу затримання, було незаконним, адже вимоги цього пункту надають можливість службовим особам затримувати особу виключно безпосередньо після вчинення злочину або при наявності очевидних ознак на тілі, одязі чи на місці події чого у Юри не було.

3 листопада Шевченківським районним судом Юрі було обрано найсуворішій запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внесення застави. На даний час Юра перебуває у ізоляторі тимчасового тримання.

Оскільки прокурори знають, що затримання Юри було безпідставним, а рішення суду першої інстанції про тримання під вартою незаконним вони саботують перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, та не з’являються у судові засідання, адже чітко розумію, що після засідання Юра має всі можливості вийти під заставу чи домашній арешт – що буде дуже їм не зручно.
Отже, на даний час, учасник АТО, активіст, який запам’ятався всім тільки добрими справами, батько 2-х дітей та просто хороша людина перебуває за гратами в полоні незаконних, безпідставних та безнаказаних дій правоохоронців.
Впродовж 27 років незалежності наша держава робила впевнені кроки до припинення свавілля та беззаконня 90-х років, незалежності силових структур перед політичними силами та проведення чесних виборів. Однак сьогодні будь-хто може стати свідком чергової серії фарсу, влаштованого політиками.

Чорними технологіями усунення політичних конкурентів напередодні виборів не нехтують навіть сьогодні. Однією з жертв такого свавілля політиків став Юрій Назарук – очільник осередку Партії «Національний Корпус» у Солом’янському районі м. Києва.
Головна ціль опонентів досягнута – Юрій Назарук ізольований від світу та своєї сім’ї. Слідство затягує збір доказів та передачу справи до суду, адже докази причетності підозрюваного до приписаних йому злочинів відсутні. Дружині підозрюваного слідчий жодного разу не дозволив побачити чоловіка в слідчому ізоляторі, хоча за чинним законодавством вона має право безперешкодно бачити батька її двох доньок не менше трьох разів на місяць.
Вже другий місяць Юрія тримають у ізоляторі тимчасового утримання, адже суд обрав такий запобіжний захід. Він міг повернутись до родини менше, ніж за тиждень завдяки апеляції, але беззаконня та абсурд не дає йому цієї змоги. Прокурор не вважає за потрібне відвідувати засідання. Можливо, через те, що Назарук не причетний до всіх тих злочинів, що йому інкримінують? Можливо, обвинувачення розуміє, що після апеляції Назарука відпустять?
Лише за добу після затримання Юрія Назарука інтернет облетіли проплачені статті, розміщені від імені різних політичних сил (які навіть не приховують свого авторства) описуючи Юрія Назарука, як дуже небезпечного злочинця. Кримінальна справа щодо Назарука не має жодних фактичних доказів на рахунок його причетності до злочинів і ґрунтується на домислах слідчого.
Що коїться у цій країні, особливо перед Виборами?


Чому не дають життя активістам?

Чому влада покриває злочинців, а за решітку відправляє тих, хто діє проти їх шерсті?

На жаль, можемо спостерігати, як метою діяльності правоохоронних органів стає не ефективне розслідування, збирання доказів і покарання злочинців, а боротьба з політичними опонентами і піар. Таким чином правоохоронців успішно перетворили в інструмент тиску на сильних претендентів виборів 2019 року та їх усунення із політичної арени.
Так звані народні обранці, переважна більшість яких сколотила свої статки в період 90-х років, продовжують використовувати методи усунення опонентів, популярні в ці ж роки. Простіше кинути сильного конкурента за грати, чим боротися із ним на виборах за чесними правилами.
Такі дії політичних опонентів є актом залякування та морального тиску на Юрія Назарука, замаскованими під підозру у вчиненні злочинів.
Україну ніколи не можна буде назвати правовою державою, допоки в політиці відбуватиметься свавілля, правоохоронні органи будуть маріонеткою в руках можновладців, і будь-кого можна незаконно звинуватити у вчиненні злочину як сталося із Юрієм Назаруком.

Тарас Семидоля

 

Читайте також

18.02.2019
14:30
На главном фото: Александр Климчук Отношения бизнеса и службы безопасности в Украине никогда нельзя было назвать теплыми...
31.05.2018
14:39
У Європейському Союзі прокоментували інсценування вбивства журналіста Аркадія Бабченка, заявивши, що Україна має право з...
30.05.2018
13:10
Журналіст і політемігрант Аркадій Бабченко був вбитий вчора ввечері у київській панельці на вулиці Микільсько-Слобідські...
29.05.2018
17:30
Програма виплати субсидій неефективна. Громадяни, які отримують таку допомогу, витрачають на 20% газу більше, ніж їх сус...