Гуманітарна криза на сході України не забута?

Поділитися

Берлін – Війну, що точиться на сході України вже три роки, називають «забутою війною»: про неї рідко з’являються новинні повідомлення, адже потоки біженців не заполоняють європейські міста, а страждання поранених бачать лише лікарі та їхні родичі. Щоб нагадати про те, що війна ще далеко не завершена і в Україні продовжують гинути люди, а тим, що втратили рідних, потрібна допомога, низка європейських гуманітарних організацій зібралася нещодавно на конференцію в Берліні. Які питання там порушувалися і чого вдалося досягнути?

Саме про постраждалих від війни йшлося на конференції під назвою «Україна: забута гуманітарна криза в Європі?», що відбулася в Берліні наприкінці листопада. Представники численних організацій Франції, Німеччини, Чехії, які працюють у цій царині, намагалися запропонувати шляхи розв’язання такої проблеми. Не менш важливою була участь у заході українських фахівців і свідків – громадян, котрі мешкають і працюють там, де точиться війна.

Конференцію організував новий проектний консорціум ACCESS, котрий цього року об’єднав міжнародні гуманітарні організації: People in Need, Action Contre La Faim, Doctors of the World // Médecins du Monde і ACTED – у партнерстві з IMPACT Initiatives. Його метою є надання багатогалузевої гуманітарної допомоги населенню східних регіонів України. Проект фінансує Європейська комісія, яка спрямувала на реалізацію цього плану понад чотири мільйони євро.

Представник від ACTED Себастіян Ламборскіні в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що сподівається на розгляд проекту під час переговорів у Мінську.

«Ми очікуємо, що західні країни і їхні уряди знову звернуть увагу на Україну. Крім того, програма гуманітарної допомоги, ухвалена 2017 року, одержала лише 27 відсотків запланованих коштів. Також ми б хотіли одержати більше грошей на наступний рік, адже ситуація у регіоні лише погіршується. Важливо, щоб різні гуманітарні організації співпрацювали, реалізовуючи довгострокові проекти та інвестиції. Населення має одержати можливість розвиватися і працювати самостійно. Ми не можемо з року в рік надавати цим людям лише допомогу», – стверджує французький учасник конференції.

Надання гуманітарної допомоги має стати часткою переговорів у Мінську

Себастіян Ламборскіні, а також його колеги працюють в Україні, підтримуючи постраждалих на Донбасі. Вони презентували на конференції аналіз ситуації та своєрідну «фотографію» стану життя у східній Україні та детально пояснили, які саме потреби мають люди, котрі мешкають по обидва боки лінії розмежування. За його словами, понад 2 мільйони осіб позбавлені доступу до системи охорони здоров’я. Ще 1,5 мільйона громадян не мають регулярного забезпечення продуктами харчування. Понад 80 відсотків мешканців підконтрольних Україні територій Донбасу опинилися за межею бідності, а ще чотири роки тому ця кількість становила 20 відсотків.

Величезною проблемою у східному регіоні є постачання води та забезпечення теплом. А на лінії фронту щодня відбуваються обстріли, тому може статися, стверджували учасники конференції, що одного дня 2 мільйони людей залишаться без теплопостачання за температури мінус 20 градусів.

Себастіян Ламборскіні прагне мати також доступ до територій, тимчасово підконтрольних проросійським сепаратистам:

«Такий дозвіл мають нині лише три гуманітарні організації, котрі надають допомогу у Луганській та Донецькій областях. Саме там найбільше громадян, котрі потребують допомоги, адже там мешкає приблизно 2 мільйони осіб. Цього мало для такої кількості людей. Ми сподіваємося, що гуманітарне питання буде порушуватися у ході Мінського процесу. Адже досі на переговорах ідеться про політичні рішення, питання безпеки, але не про страждання людей, котрі мешкають на Донбасі. Зрештою, саме з цього мають починатися і закінчуватися будь-які переговори у Мінську», – вважає активіст.

ЄС надає гроші та підтримку

Про однозначну підтримку України Євросоюзом, про пріоритети ЄС щодо цілісності та суверенітету України йшлося у відеозверненні з Брюсселя європейського комісара з питань гуманітарної допомоги та регулювання кризових ситуацій Хрістоса Стіліанідіса. Він відповів на запитання, котре міститься у назві конференції: «Україна: забута гуманітарна криза в Європі?», запевнивши: «Ні, криза не забута, Україна не сама!». Єврокомісар підкреслив: підтримка ЄС здійснюється на основі принципів поваги до суверенітету і територіальної цілісності України. Також Хрістос Стіліанідіс повідомив: цього року Брюссель спрямував 16 мільйонів євро для допомоги постраждалим у регіоні конфлікту – по обидва боки лінії розмежування.

А потреби жертв війни, в якій загинуло більш як 10 тисяч людей, з них 3 тисячі – цивільних, величезні. Кількість тимчасово переміщених становить 1,6 мільйона осіб, а тих, кого зачепила війна, нині налічується 4,4 мільйона громадян. Зрозуміти цифри, графіки, дорожні карти та аналітичні дослідження допомогла участь у конференції простих українських громадян – мешканців та активістів, запрошених на конференцію.

Педіатр Віра Гурова має п’ятирічний досвід роботи головним лікарем у медичному центрі Попасної. Вона розповіла про проблеми регіону в галузі охорони здоров’я: зруйновані або пошкоджені медичні заклади, недоступні ціни на ліки, дефіцит лікарняного устаткування, погіршення психологічного стану населення, а також брак медичних кадрів. До війни тут не вистачало 40 відсотків медпрацівників, а нині – 60 відсотків. Молодь не їде у небезпечні регіони, тож дві третини лікарів, які працюють тут, – пенсіонери. Така ситуація призводить до погіршення психічного здоров’я населення, люди переживають психологічні травми: втрату близьких, розлуку з родичами. Та найбільше страждають діти: загострення і зростання хронічних захворювань – онкологічних, сердечно-судинних, на цукровий діабет. Віра Гурова вважає, що на сході України порушується одне з найважливіших прав людини – одержання своєчасної та якісної медичної допомоги.

«Швидка» не може проїхати КПП

Дитячий лікар також стверджує, що великою проблемою є обмеження перетину лінії розмежування, що значно ускладнює або й унеможливлює доступ населення до первинної медичної допомоги. Адже дістатися до медичного пункту за знищеної інфраструктури, поганих доріг, часом зруйнованих мостів, порушеного транспортного зв’язку важко, а інколи й неможливо.

Лікар розповіла у розмові з Радіо Свобода, що люди, аби перетнути КПП на лінії розмежування для одержання допомоги чи ліків, змушені не лише годинами, а часто буває, що й цілодобово чекати у черзі за мінусової температури, без елементарних гігієнічних умов. «Справжнім полегшенням стало б відкриття КПП «Золоте». Казали, що його відкриють у листопаді, але вкотре цього не сталося. Це б розвантажило пропускний пункт «Майорськ». Там страшне що робиться, коли люди залишаються ночувати. Низка автівок на три кілометри вздовж посадки, куди зайти не можна, бо дріт перегороджує доступ. Відбувається справжнє знущання над людьми. Але непідконтрольна сторона зволікає з відкриттям», – розповідає Віра Гурова.

Необхідне політичне сприяння всередині країни

Натомість заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука у розмові з Радіо Свобода нагадав, що його відомство розробило план, який передбачає конкретні кроки для надання допомоги людям у біді. На розгляді уряду перебуває розрахована на три роки комплексна стратегія щодо цього. Для її втілення, говорить Георгій Тука, потрібна підтримка всередині країни, передусім політична. Але, констатує він, не всі ці наміри підтримують деякі члени уряду.

Водночас заступник міністра обвинуватив представників проросійських сепаратистів у невиконанні ухвалених щодо цього документів у рамках мінських домовленостей.

Георгій Тука

Георгій Тука

«Два роки нам обіцяють, – кожні два-три місяці, – ніби вони готові. Три рази ми відкривали той пропускний пункт, коли люди приходили, а їх три рази завертали. Останній раз він мав бути відкритий місяць тому, адже був підписаний протокол у Мінську, що вони відкриють КПП «Золоте», і вкотре цього не сталося», – повідомив Георгій Тука.

Він також зазначив, що «гуманітарна криза в Україні справді відходить у сприйнятті західних політиків і донорів навіть не на друге місце, а далі». Запобігти такій ситуації було метою організаторів конференції у Берліні. Про це у розмові з Радіо Свобода сказала Анна-Марія Шторх, керівник програм «Aktion gegen Hunger».

«Мінські процеси, з активною участю Німеччини та Франції, а також зустрічі у «нормандському форматі» відбувалися регулярно, однак треба зазначити, що вони не дали жодного результату. Зрештою, постає питання, як саме ми могли б чинити тиск на осіб, що є відповідальними у цих процесах, на осіб, котрі зрештою приймають ті чи інші рішення. Як ми можемо їх змусити діяти? Можливо, це – як дотик до рани, своєрідне спонукання, заклик до рішучості: «Настав час діяти!» – каже німецька активістка.

Учасники конференції одностайні у думці, що на часі – створення платформи, де б відбувався обмін думками та інформацією на суспільному рівні, де б можна було висвітлювати кризу, з огляду на становище пересічних громадян, ситуацію, котра нині склалася у регіоні. Крім того, знайти шляхи як політичного, так і практичного розв’язання проблем, що є нині на сході України. А також «привезти» і донести досвід, набутий самими українцями на місцях – з тим, щоб гуманітарна катастрофа всередині Європи не була забутою.

Джерело: 
radiosvoboda.org

Читайте також

18.01.2018
12:45
Багато хто в Україні вважає, що чи то об’єднана Європа, чи то Сполучені Штати заблокують будівництво "Північного потоку-...
16.01.2018
18:52
Цього тижня – після новорічних та різдвяних канікул – події навколо Антикорупційного суду (АКС) розгортаються з великою...
11.01.2018
16:48
У 2021 році, до 80-річчя масових розстрілів у Бабиному Яру на місці трагедії в Києві відкриється Меморіальний центр Голо...
10.01.2018
10:52
2001, середа – З вірогідністю 99,6% тіло, знайдене в Таращанському лісі, належить журналістові Георгію Гонгадзе – такий...